Орнітошкола

 Ідея проведення орнітологічних шкіл семінарів в Україні зародилась серед орнітологів-професіоналів Західноукраїнського орнітологічного товариства. Одним з фундаторів їх проведення був І.М. Горбань, який розумів, що «планових навчальних практик є замало для того, аби студенти-зоологи сповна оволоділи потрібними професійними навиками».

Саме на 1991-1997рр припадає І етап орнітологічних шкіл-семінарів, які проходили на Шацьких озерах. Участь в орнітологічних школах семінарах брали випускники ВНЗ та працівники природоохоронних установ (переважно заходу України). Під час проведення цих шкіл-семінарів відбувався обмін досвідом по практичних дослідженнях різноманітних напрямків орнітології. Саме на «шацьких» орнітологічних школах сформувався кістяк сучасної орнітологічної спільноти України.


Значна завантаженість більшості учасників «шацьких» орнітологічних шкіл в науково-дослідних та наукових проектах, а також професійна «зрілість» учасників, призвели до перерви у діяльності шкіл-семінарів терміном на 10 років.

Питання про відродження орнітологічних шкіл-семінарів було підняте під час роботи VIII наукової конференції орнітологів заходу України, яка проходила на базі Кам’янець-Подільського державного університету у квітні 2003р. Однак, через відсутність досвіду та фінансової підтримки перша орнітологічна школа-семінар відбулась лише навесні 2006 р.

Саме з 2006р. розпочався ІІ етап орнітологічних шкіл-семінарів, які проходили в межах Поділля та Малого Полісся (Хмельницька обл.).


Базовими об’єктами для проведення шкіл-семінарів стали об’єкти ПЗФ Поділля (НПП «Подільські Товтри», НПП «Дністровський каньйон») та Малого Полісся (РЛП «Мальованка»). Для проведення орнітологічних шкіл-семінарів обирались геобіостаціонари ВНЗ, або ж кордони лісників. Перевага таких об’єктів – безпосереднє розміщення в природних екосистемах (що зручно для проведення практичних занять) та наявність відповідної інфраструктури (наявність води, електрики, кухні та приміщення для проведення майстер-класів, конференції, відпочинку).

Слід зазначити, що змінилась спрямованість орнітологічних шкіл-семінарів. Їх було переорієнтовано на студентів природничих спеціальностей ВНЗ України. Метою «подільських» шкіл-семінарів стала практична підготовка для проведення професійних орнітологічних досліджень студентами ВНЗ України.


Підготовка та проведення орнітологічних шкіл-семінарів були структуровані для оптимального досягнення поставленої мети. Загалом, діяльність орнітологічних шкіл-семінарів складається з чотирьох складових:
  1. організатори (визначають місце та терміни проведення школи-семінару; складають програму; розсилають запрошення та формують списків учасників та кураторів майстер-класів);
  2. куратори (орнітологи-професіонали, які проводять майстер-класи);
  3. курсанти (студенти природничих спеціальностей ВНЗ);
  4. технічне забезпечення (закупівля та приготування їжі; підготовка місць роботи орнітологічної школи, екскурсійних маршрутів; приміщень для проведення майстер-класів та конференції; налаштування мультимедійних засобів).
Кількість учасників студентських шкіл-семінарів є сталою та коливалась в межах 20-40 особин (рис. 1).

Рис. 1. Чисельність учасників «подільських» студентських орнітологічних шкіл-семінарів протягом 2006-2015 рр. (у 2013 р. – орнітологічна школа-семінар не проводилась)

Організаційним ядром «подільських» шкіл-семінарів стали науковці природничого факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка, Західноукраїнського орнітологічного товариства, НПП «Подільські Товтри», Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена та Азово-Чорноморської орнітологічної станції.


Учасниками «подільських» орнітологічних шкіл-семінарів були студенти Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського; Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара; Житомирського національного агроекологічного університету, Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка; Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка; Львівського національного університету ім. І. Франка; національного університету біоресурсів і природокористування України; Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини; Харківського національного університету ім. В. Каразіна; Харківського національного педагогічного університет ім. Г. Сковороди; Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (рис 2).

Рис. 2. Географія учасників орнітологічних шкіл-семінарів на Поділлі

Технічне забезпечення орнітологічних-шкіл семінарів здійснювалось студентами, лаборантами та науковцями природничого факультету К-ПНУ ім. І. Огієнка та НПП «Подільські Товтри».

Програма студентських орнітологічних шкіл-семінарів включала наступні види діяльності:
  • ранкові орнітологічні екскурсії (визначення птахів «до виду» та обліки їх чисельності);
  • денні орнітологічні екскурсії (дослідження гніздової біології птахів; морфометричні проміри та кільцювання птахів; спостереження за сезонними міграціями);
  • майстер-класи.
Під час проведення орнітологічних шкіл проводяться наступні майстер-класи:
  • визначення міграційних коридорів та спостереження за перельотами птахів;
  • встановлення ловчих сітей, відлов та кільцювання птахів;
  • дослідження гніздової біології птахів;
  • опанування методиками прижиттєвого дослідження трофіки птахів;
  • опанування методиками виготовлення пташиних чучел та тушок, оологічних колекцій;
  • визначення птахів «до виду» в польових умовах;
  • знайомство з міжнародними та державними законодавчими актами, щодо охорони тваринного світу, природоохоронними статусами птахів та ключових територій, важливих для їх життєдіяльності.
Для закріплення отриманих теоретичних знань студенти розподіляються на групи (3-4 чоловіка) та виконують практичні завдання, які включають обліки птахів в межах території, де проходить орнітошкола, статистичну обробку отриманих матеріалів, їх графічне відображення та формування висновків. Отримані результати презентуються у вигляді мультимедійних доповідей в останній день роботи орнітологічної школи-семінару та піддаються обговоренню.


Паралельно школі-семінару, працює всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Орнітологічні дослідження в Україні». Конференція проходить з використанням мультимедійних засобів. Така форма подачі матеріалу дає можливість студентам в достатньому обсязі подати результати орнітологічних досліджень. Самі доповіді мають бути структуровані та насичені ілюстративним матеріалом, таблицями, схемами та графічними зображеннями. Вони супроводжуються обговоренням серед кураторів та учасників конференції. Під час обговорення відмічаються недоліки доповідей та оригінальні підходи до вирішення поставлених завдань.

Третьою складовою орнітологічної школи-семінару є «Конкурс з визначення птахів», під час якого студенти змагаються у вмінні визначати птахів за голосом, зовнішнім виглядом та поведінкою.

За результатами студентської конференції визначаються кращі доповіді та переможці конкурсу.

Орнітологічна школа-семінар на Поділлі є унікальним явищем на теренах України, адже під час її роботи студенти мають можливість здійснити апробацію результатів власних досліджень, отримати не лише порцію критичних зауважень, але й практичні знання з прикладної орнітології.

матеріал підготував Тарасенко Мар’ян

1 коментар:

  1. Ви просто молодці! Шкода, що в Тернополі такого нема...
    Удачі вам під час спостережень.

    ВідповістиВидалити