субота, 22 липня 2017 р.

Збірник праць міжнародного круглого столу "Чорний лелека в Україні – 10 років досліджень: результати та перспективи", Сколе - 2016

Підготовлено до друку серію статей за результатами міжнародного круглого столу "Чорний лелека в Україні – 10 років досліджень: результати та перспективи" що відбувся під час XI конференції ЗУОТ в м. Сколе (19-22 жовтня 2016р). Статті будуть опубліковані як окремий розділ в 33-му випуску Наукових записок ДПМ НАН України за фінансової підтримки Фонду "Ciconia" (Ліхтенштейн) в рамках програми "Ciconia Ukraina".

З частиною номеру журналу, що стосується досліджень чорного лелеки можна ознайомитись у вигляді pdf макету за цим посиланням.

понеділок, 24 квітня 2017 р.

Конференція до 10-річчя створення НПП «Прип’ять-Стохід», 16-18 серпня 2017 року

Запрошуємо Вас прийняти участь у науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю створення НПП «Прип’ять-Стохід», яка відбудеться 16-18 серпня 2017 року в смт Любешів Волинської області. Деталі в першому інформаційному листі.

понеділок, 2 січня 2017 р.

Морянка Clangula hyemalis зимує на водосховищі ХАЕС

Зимуючу  на водосховищі Хмельницької атомної станції морянку Clangula hyemalis виявили  Петро Гринюк та Владислав Гедзюк 18.12.2016 р., під час проведення обліків. Одна особина трималася відокремлено від інших птахів у південно-західній частині водойми, далеко від берега. Повторно птаха спостерігав Василь Ільчук 02.01.2017 р., за 300 м на схід від місця першої реєстрації.


       
                          © Фото: Ільчук В.П.

четвер, 6 жовтня 2016 р.

Відтепер birdid.no доступний українською!

Вітаємо!!! Від сьогодні сайт https://www.birdid.no доступний українською мовою. Це стосується як інтерфейсу, так і назв птахів. (Переключити мову можна внизу сторінки, натиснувши на прапори країн.)
Коротка інформація для тих, хто ще не знає про цей чудовий сайт. Проект birdid.no створений Норвежським університетом NORD для того щоб покращувати рівень знань орнітологів аматорів у Європі, а саме їх вміння визначати птахів візуально і за голосом. На сайті можна пройти тести по визначенню птахів і навіть здати офіційний екзамен та отримати валідний у багатьох країнах сертифікат (тільки не спішіть це робити!).
Переклад здійснено волонтерами від ЗУОТ. Оскільки українська мова досить складна (всілякі закінчення, суфікси і префікси, відмінки...) ви можете стикнутись з перкладом не відповідним до контексту. Таке не повинно траплятись часто. Крім того, якщо хтось знайде помилки у текстах, інтерфесі, чи в назвах птахів - будь ласка повідомте нам.

неділя, 4 вересня 2016 р.

Кільцювання птахів у Чолгинях відбулося!


З 10 по 27 серпня 2016 року вчергове провів роботу кільцювальний табір «Avosetta». Як завжди розташовувався він на базі Західноукраїнської орнітологічної станції, що на території орнітологічного заказника «Чолгинський» Яворівського району Львівської області. Участь у кільцюванні птахів взяла велика кількість орнітологів і аматорів, перелік яких подаємо нижче. Кільцювальники - Микола Скирпан, Ганна Кузьо, Юрій Струс та Андрій Затушевський. Загалом за весь період було закільцьовано близько 200 птахів.
Про діяльність станції дізнаємося з розповіді Дубовика Олексія - постійного учасника, який цьогоріч провів у таборі майже весь термін його роботи й дивував усіх своїм ентузіазмом та невтомністю:

Західноукраїнське орнітологічне товариство щиро дякує всім учасникам кільцювального табору за проведену роботу – таку нелегку, але таку корисну!

© Фото – О. Дубовика, М. Скирпана

«Кожен, хто в попередні роки хоча б раз брав участь у кільцюванні птахів у Чолгинях, помітив зменшення кількості пернатих. Цього сезону навіть десяток закільцьованих особин за добу здавався непоганим показником. Помітно зменшилася площа плеса, заросли береги; своєрідним сюрпризом стала новина, що на місці, де раніше стояв табір, з’явилися глибокі ями – найімовірніше, викопували труби, що лишилися в спадок від ДГХП «Сірка» або ж, як і раніше, копали пісок. Як би то не було, вода, що назбиралася на дні найглибшої з ям, стала для нас у нагоді як технічна для потреб табору. Звісно, ані мала кількість птахів, ані глинисте болото, що затягувало в себе цього року як ніколи глибоко, коли потрібно було забрати куликів із пасток, ані ями серед табору не впливали на атмосферу в таборі й не псували настрій.




За всі ці дні на плесі можна було спостерігати чаплю сіру й чепуру велику, мартинів звичайного та жовтоногого, крижнів, чирянок малих і великих, широконісок, різноманітних куликів (коловодників звичайного, болотяного, чорного та великого, набережника, брижача, баранця звичайного, чайку, крем’яшника, пісочника малого, побережника чорногрудого), 
декілька разів низько над дамбою пролітали дорослі лебеді-шипуни й час від часу спостерігалися косарі, чисельністю до 30 особин у зграї. 






В останні дні роботи на плесі постійно спостерігали три особини виду, який є символом кільцювального табору «Avosetta» – чоботаря, причому птахи підпускали до себе на доволі близьку відстань.
Уночі над табором пролітали, як потім стало зрозуміло з писку пташенят на цій території, вухаті сови; за голосами також визначено бугая та квака. З цікавих спостережень на водоймі – чепура мала, пісочник великий, коловодник ставковий, побережник ісландський та мартин середземноморський (на фото разом із мартинами звичайними, на передньому плані), визначенню частини з яких завдячуємо Миколі Скирпану. Також спостерігали масовий проліт лелек білих і в меншій кількості – чорних, двічі помічено журавлів сірих, при чому одного разу зграя
з дев’яти особин летіла на доволі низькій висоті в західному напрямку і згодом почала знижуватися, приблизно за кілометр від табору. Майже щодня спостерігались прольоти бджолоїдок.Над плесом було помічено скопу, що полювала; серед інших хижаків – підорлик малий, канюк, осоїд, змієїд, лунь очеретяний та лучний, яструби малий та великий, групи боривітрів звичайних.Серед горобиних птахів найчисельніші види – очеретянки лучна, ставкова, чагарникова та велика,кропив’янки чорноголова, сіра тасадова, вівсянка очеретяна, плиска біла, мухоловка строката та сіра, синьошийка, вільшанка, дрізд співочий, чикотень, синиця блакитна, гаїчки. 
Кілька разів помічено прольоти великих зграй ластівок міської та сільської, шпаків звичайних.Із цікавих для нас «знахідок» у сітках були кобилочка-цвіркун, горихвістка звичайна, соловейко східний, синиця чорна, кропив’янка рябогруда.


 

Попри таке широке видове різноманіття, чисельність птахів на території заказника помітно зменшилася. Кільцювальники подовгу сиділи без роботи, а під час щогодинних оглядин сіток замість виплутування пійманих птахів  просто спостерігали за ними, літаючими десь у небі, крізь порожні вічка.


 

Сумно було залишати табір, особливо знаючи що наступного року він може бути перенесений на нове, незвичне для нас місце й залишається досі не вирішеною проблема нестачі кілець».






 





Учасниками кільцювального табору також були: Тимків Ірина, Стефанишин Роман, Стах Василина, Каспарова Софія, Андріїшин Богдан, Горбань Ігор, Горбань Орест, Сливка Олена, Теліпська Марта, Івашків Ігор, Скирпан Олександр, Стець Святослав, Кохалик Андрій, Вовкотруб Юрій, Анісімов Максим, Попадюк Богдан, Попадюк Ігор, Лавриненко Катерина, Кийко Андрій, Шидловський Ігор, Лисачук Тарас. Великий вклад у діяльність табору зробив Шельвінський Віктор, допомагаючи всебічно, в тому числі й матеріально.