Про баранців

Визначення
У фауні світу виокремлюють 16 видів птахів, які належать до роду баранців (Gallinago). Цей рід, у свою чергу, відноситься до родини баранцеві (Scolopacidae), що входить до підряду кулики (Charadrii), ряду сивкоподібні (Charadriiformes), класу птахів (Aves). В Україні поширені лише два види: баранець звичайний або бекас (Gallinago gallinago L.) та баранець великий або дупель (Gallinago media Lath.).

Загалом ці два види дуже подібні між собою, але легко відрізняються за окремими деталями забарвлення оперення та пропорціями тіла.



Ключові відмінності між видами у сидячому положенні (номери ознак відповідають номерам стрілок на фотографіях):1) у баранця звичайного довший дзьоб відносно розмірів голови; 2) у баранця звичайного значно менше посмугованості на череві, тому воно виглядає білішим;3) у баранця звичайного на верхах крил (чи боках тіла) відсутні чіткі білі смуги, а у баранця великого їх добре видно. А також великий баранець є дещо більшим та масивнішим, ніж звичайний.


 

 

Ключові відмінності між видами у польоті (баранець звичайний, або бекас зліва, баранець великий (дупель) зправа): у баранця звичайного на споді крил помітні широкі світлі смуги. У баранця великого вони відсутні, а низ крил загалом темніший. 


 

Забарвлення пер хвоста (баранець звичайний, або бекас зліва, баранець великий (дупель) зправа): 5) у баранця великого стернові пера хвоста, особливо зовнішні, наполовину забарвлені у білий колір. У баранця звичайного ці пера коричневаті з сіро-коричневими смужками.



Силуети баранців та деяких інших куликів у польоті. а-д – баранці у різних ракурсах, е – грицик (веретенник) великий, є – коловодник звичайний (травник), ж – кульон (кроншнеп) великий

Поширення баранців у світі та Україні
Гніздовий ареал баранця звичайного охоплює помірні та північні широти Євразії від крайнього заходу аж до Камчатки та Алеутських островів на сході. Місця зимівель простягаються на Західну та Південну Європу, Близький схід, Північну та Центральну Африку, Південну та Південно-Східну Азію. Південніше екватора зимовий ареал виду заходить мало. В Україні гніздовий ареал виду займає все Полісся, Лісостеп та північну частину степової зони, оминаючи Карпати.Баранець великий не настільки широко розповсюджений у світі. Його основний гніздовий ареал простягається в межах лісової зони Євразії від Прибалтійських країн на заході до річки Єнісей на сході. Також окрема гніздова популяція поширена в гірських районах Скандинавського півострова. Зимовий ареал цього виду розташований повністю в межах Африки на південь від Сахари. В Україні баранець великий гніздиться лише на Поліссі та в окремих північних частинах Лісостепу.За оцінками орнітологів чисельність світової популяції баранця звичайного сягає 4 млн. особин (Wetlands International, 2014), натомість баранця великого – 0,45-1 млн. особин в основній частині гніздового ареалу (Morozov in litt. 2007) та ще додатково 15-40 тис. птахів (Kålås in litt. 2007) Скандинавської популяції.


 

Поширення баранця звичайного (зліва) та великого (зправа) у світі.

Середовище існування
Обидва види баранців пристосовані до життя в заболоченій місцевості. Як правило баранець звичайний для гніздування обирає різного типу болота: верхові, низові, перехідні, заболочені ділянки вологих лук, річкових долин, тощо. Баранець великий є більш спеціалізованим: в умовах Полісся гніздиться на перехідних болотах, хоча свої токовища може облаштовувати навіть на прилеглих пасовищах.Для обох видів баранців важливими є присутність на гніздовій території ділянок з м’яким вологим ґрунтом, багатим на поживу (дрібні безхребетні тварини, особливо черв’яки). Також необхідною умовою існування для обох видів є наявність на місцях гніздування купин трав’яних рослин, переважно осок, у яких вони маскують свої гнізда.


 
Типове місце зупинки баранця звичайного під час міграції.

Баранець великий на токовищі.

 
Один з варіантів гніздового біотопу баранця звичайного.

Ще один з варіантів гніздового біотопу баранця звичайного.

 
Кормові біотопи баранців

Спущений риборозвідний став. Теж гарний кормовий біотоп для баранців.

Особливості розмноження
Незважаючи на значну подібність баранця звичайного та великого, особливості їх розмноження дуже різні. Одразу після повернення із зимівель баранець звичайний утворює пари, які є стабільними протягом всього періоду гніздування. Самки насиджують кладки самостійно, без допомоги самців, роль останніх зводиться до частого токування в польоті та спарювання. Токовий політ звичайного баранця виглядає наступним чином: самець, літаючи колами, поступово набирає висоту а потім падає вниз. Під час падіння, тертя повітря об крайні, спеціально розставлені пера хвоста, створює звук, подібний до мекання барана. Саме цей звук пояснює походження їх української назви. На токовищі може збиратися чимало самців – територіальна агресивність між самцями відсутня.Баранець великий, навпаки, є полігамним видом і не утворює гніздових пар. Кожен самець може спарюватись з багатьма самками. Після повернення з місць зимівлі самці утворюють токовища неподалік від місць майбутнього гніздування самок, переважно на підвищених, відносно сухих ділянках боліт чи сусідніх луках. Цікаво, що розташування токовища переважно не змінюється протягом багатьох років. У цих місцях може збиратись до кількох десятків самців. Токує баранець великий сидячи на землі у вечірньо-нічний час. Токуючі самці активно змагаються між собою: видають специфічний тріск та скрип, постукують крилами і виструнчуються підіймаючись на лапах. Самки обирають найбільш «привабливих» і спарюються з ними. Подальша доля потомства залежить тільки від материнської опіки.Як і більшість видів куликів, баранці відкладають 4 яйця і мають лише одну кладку в гніздовому сезоні. Забарвлення яєць маскувальне, переважно зеленкувате з коричневими плямами. Насиджування триває близько 3 тижнів. Вже через кілька годин після вилуплення пташенята самостійно бігають і здатні збирати корм, але все ще потребують батьківського обігріву. Молоді птахи вчаться літати у віці трішки більше місяця.У обох видів цікавою є поведінка самок під час насиджування. Тут повністю проявляється прихований стиль життя баранців. Самки облаштовують гніздо глибоко в купині трави і під час небезпеки невідступно сидять там до останнього моменту. Людина чи хижак може підійти до гнізда навіть впритул. Але зазвичай помітити гніздо баранця неможливо через професійне маскування як гнізда, так і оперення баранців. Лише випадково натрапивши на нього, ви побачите, як у вас з-під ніг різко злітає дорослий птах. В такому випадку самка ніколи не вдається до активного захисту, покладаючи всю надію на маскувальне забарвлення яєць чи пташенят.


Кладка баранця звичайного.

Ще кладка баранця звичайного.

Пташенята баранця великого.

Міграції
Обидва види баранців є перелітними птахами. Але «спосіб» їх перельоту дуже різний. Баранець звичайний є ближнім мігрантом, місця його зимівель розташовані в основному в північній півкулі. Період осіннього прольоту дуже розтягнутий у часі. Звичайний баранець мігрує повільно, роблячи на своєму шляху часті зупинки для поповнення жирових запасів. В умовах України проліт виду триває від середини літа аж до початку зими, тобто близько 4-5 місяців.Баранець великий, навпаки, є дальнім мігрантом. Його зимівлі розташовані в південній частині Африки. Проліт стрімкий, за день птахи долають сотні кілометрів, пересуваючись зі швидкістю до 110 км/год. В цей період великий баранець набирає значні жирові запаси, які можуть перевищувати масу тіла птаха у 2-3 рази. Цей енергетичний резерв вони використовують для тривалих, швидких перельотів без відпочинку. В Україні міграція виду відбувається у серпні-вересні


Причини спаду чисельності та охорона
В Україні баранець звичайний є широко поширеним видом, на якого дозволене полювання восени. Баранець великий є рідкісним видом, що занесений до Червоних книг України та низки інших країн Європи. Протягом багатьох років баранцю великому була присвоєна категорія «вразливий» (VU) у червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), а у 2012 р. статус виду змінений на «близький до загрозливого» (NT). Основною причиною спаду чисельності обох видів баранців є втрата місць гніздування, спричинена осушенням боліт і вологих лук в минулому. Науковці вважають, що зменшення популяцій баранця великого пов’язане з тим, що цей вид є дуже вибагливим до вибору гніздових та кормових територій, потребує значних площ боліт для розмноження і проживає лише великими групами. Крім того життя виду ускладнюється необхідністю здійснювати дальні виснажливі перельоти, що створюють додаткові ризики.Також значний вплив на популяцію птахів чинить полювання, особливо в південно-західній Європі. Так, у Франції та Італії осіннє полювання на баранців під час міграції носить масовий характер. Істотною проблемою на теренах України є полювання на червонокнижного баранця великого, якого далеко не кожен мисливець здатен відрізнити від баранця звичайного.


На завершення
Незважаючи на свою непомітність для більшості людей, баранці є дуже цікавими з біологічної та екологічної точки зору. Вони є невід’ємним елементом свого середовища. Наявність цих видів свідчить про «здоров’я» водно-болотних екосистем. Адже ці птахи здатні жити лише там, де болота та заливні луки ще збереглись у стані близькому до природного.Крім загроз, пов’язаних з втратою середовища баранців, додатковий тиск на них чинить незаконне полювання. Сподіваємось, що прочитавши цей буклет Ви дізнались щось нове для себе. Мисливців закликаємо дотримуватись встановлених державою норм полювання та уважніше відноситись до вибору мішені.


Рекомендована література
Кістяківський О. Б. Фауна України. Птахи. – Том 4. – Київ: АН УРСР, 1957. – С. 143-322.Птицы Советского Союза / Под ред. Н.А. Гладкова, Г.П. Дементьева, Е.П. Спангенберга. – М.: Советская наука, 1951. – Т. 3. – С. 326-334.Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України. – Київ, 2002. – 416 с.Message S., Taylor D. Shorebirds of North America, Europe, and Asia. A Guide to Field Identification. – Princeton University Press, 2005. – 224 p.Svensson L., Mullarney K., Zatterström D. Collins Bird Guide. Second Edition. – 2009. – 449 p.Wetlands International (2014). "Waterbird Population Estimates" . Retrieved from wpe.wetlands.org on Monday 6 Oct 2014

Немає коментарів:

Дописати коментар