Більшості людей запам'ятати звуки птахів буває складно, але без знання голосів багато видів визначити складно. У цьому посібнику описані голоси птахів згідно з екзаменаційним списком видів курсу BirdID в Україні: https://www.birdid.no/bird/pensum.php?countryID=52. Ми користуємося записами з вільного ресурсу www.xeno-canto.org, де ви самостійно зможете знайти більше записів голосів різних птахів зі всього світу. Рекомендуємо аналізувати сонограми записів, щоб краще зрозуміти структуру пісні. Візуальне сприйняття звуку полегшить запам’ятовування і розуміння.
Загалом тут є 170 голосів птахів. Багато. Але погодьтеся, що в деяких людей плейлист ще більший, а улюблені пісні ми впізнаємо інколи з перших акордів. Тому немає нічого неможливого. Якщо вчити по 1 птаху за день, то півроку - і ви меломан-орнітолог!
Негоробині
Гуси-лебеді
Усі гуси ґелґочуть, але по-різному
ГУМЕННИК - низьке ґелґотання з різними варіаціями: http://www.xeno-canto.org/138989
ГУСКА БІЛОЛОБА - дзвінкі нотки і вищий голос, ніж в сірої гуски чи гуменника: http://www.xeno-canto.org/164601
ГУСКА СІРА - голосно ґелґоче басом і, подібно до домашніх гусей, з різними варіаціями: http://www.xeno-canto.org/312923
ЛЕБІДЬ-ШИПУН - тріщить, шипить і хрюкає + типовий голосний свист крил: http://www.xeno-canto.org/285038
http://www.xeno-canto.org/362373
ЛЕБІДЬ КЛИКУН - "благородний" голос - трубні крики, гукання, клікання. Пісня: http://www.xeno-canto.org/367420
ЧИРЯНКА ВЕЛИКА (з рос. тріскунок) - "дерев'яне" тріскотіння (не плутати з глушцем та баранцем великим!): http://www.xeno-canto.org/362417
ЧИРЯНКА МАЛА (з рос. свистунок) - часті свистові звуки, високі та дзвінкі, зазвичай повторюються декілька разів "трік-трік..."
Пісня: http://www.xeno-canto.org/340594
Поклики: http://www.xeno-canto.org/356387
КРИЖЕНЬ – добревідоме комічне крякання самки, подібне на сміх: http://www.xeno-canto.org/340600
Поодинокі поклики: http://www.xeno-canto.org/363819
Пісня самця: http://www.xeno-canto.org/304006
ПОПЕЛЮХ - токує фантастично комічним звуком “йоооу” “ююхууу!”
http://www.xeno-canto.org/164145
самки видають короткі хрюко-крякання “хррр-хрррр”
http://www.xeno-canto.org/138166
ЧЕРНЬ ЧУБАТА - самець теж досить цікаві звуки видає, мені нагадують звук скакалки, яка розсікає повітря або слово “п’ю-ю” (виходить майже, як на застіллі “п'ю до тебе” :) ): http://www.xeno-canto.org/340617
Самка делікатно крякає (не до порівняння із самкою крижня)
http://www.xeno-canto.org/317675
Курині
КУРІПКА СІРА - має скрипучий голос, і видає “чирр” з ніби невдоволеною інтонацією
Пісня: http://www.xeno-canto.org/280950
Поклики тривоги: http://www.xeno-canto.org/150574
ПЕРЕПІЛКА - після кумедного “прокашлювання” і “вау-вау” в честь самого себе, видає булькаюче-свистячі звуки “віть-вівіть” http://www.xeno-canto.org/384728
ФАЗАН - самець видає грубий двоскладовий крик
http://www.xeno-canto.org/340686
ГЛУШЕЦЬ - токування глушця та тетерука описані та оспівані мисливцями-романтиками, які цінують в них не лише м'ясо. До слова, сьогодні в Україні обидва види занесені до Червоної книги. Він видає звуки під час токування …. подвійне клацання, яке можна записати ритмічно так “тк... тк... тк – тк – тк–тк–тк-тк-тк-тктктктк” - таке враження, ніби м’ячик від настольного тенісу швидко стукає по столу, воно без паузи переходить в “скреготіння” так, ніби два залізні предмети трутьодин до другого. http://www.xeno-canto.org/313913
ТЕТЕРУК - самці на токовищі видають булькаючі звуки, які інколи перериваються шипінням “чуффи” http://www.xeno-canto.org/383670
ОРЯБОК - хоч курка, а голосок має дуже тоненький (нагадує чимось ремеза чи вівсянку очеретяну) http://www.xeno-canto.org/387673
Пірникози
Наступна підбірка, якраз щоб перед сном слухати :) Виберіть собі голос улюбленого динозаврика.
ПІРНИКОЗА МАЛА - серед пірникіз, вона видає досить приємний звук, який нагадує трель (це так, для початку). Заводиться і розганяється, ніби поспішає кудись. http://www.xeno-canto.org/357687
ПІРНИКОЗА СІРОЩОКА - неочікувано гучні крики сірощокої пірникози можуть навіть налякати. Має застуджений хриплий голос, її переривистий крик нагадує не то іржання коня, не то хрюкання поросяти. Досить моторошний звук http://www.xeno-canto.org/340745
ПІРНИКОЗА ВЕЛИКА - видає гортанне рикання та квоканняhttp://www.xeno-canto.org/340743
ПІРНИКОЗА ЧОРНОШИЯ - хрип та жалібне "уііііі", ніби їй хвоста прищемили http://www.xeno-canto.org/340749
Лелекоподібні (довгошиї)
БУГАЙ - назва виду походить якраз від звуків, які видає птах. Голос нагадує коротке басове мукання бугая. Звучить, як бухання http://www.xeno-canto.org/358621
БУГАЙЧИК (рос. волчок) - от бугайчика назвали лише через його схожість на великого родича. Звуки в нього зовсім інакші - коротке "кррро-кррро", можна запам’ятати, як гавкання, він же “волчок” http://www.xeno-canto.org/270428
ЧАПЛЯ СІРА - грубий хриплий крик, що нагадує глухе каркання, можна сміливо використовувати для озвучення "Парку юрського періоду" http://www.xeno-canto.org/303042
ЛЕЛЕКА БІЛИЙ - його дуже легко впізнати: клекотання http://www.xeno-canto.org/347216
Хижі
ЯСТРУБ МАЛИЙ - голос дуже подібний до жовни зеленої, високі "тю-тю-тю" http://www.xeno-canto.org/120729
ЯСТРУБ ВЕЛИКИЙ - нижчі та повільніші крики, ніж в малого яструба http://www.xeno-canto.org/361645
КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ - протяжне "кьяяя", якраз для озвучки вестернів http://www.xeno-canto.org/366033
БОРИВІТЕР ЗВИЧАЙНИЙ - високе "кі-кі-кі", але дзвінкіше, ніж в яструба малого http://www.xeno-canto.org/344979http://www.xeno-canto.org/322766
ПІДСОКОЛИК ВЕЛИКИЙ - голос, подібний до боривітра, але повільнішийhttp://www.xeno-canto.org/264946
Журавлеподібні (і не подібні :) )
ЖУРАВЕЛЬ СІРИЙ - це класика - курликання журавлів чули напевно всі. Трубну антифональну пісню пари журавлів на гнізді чути за декілька кілометрів.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383665
Поклики: http://www.xeno-canto.org/345468
КУРОЧКА ВОДЯНА - родич журавля, як не крути, але "Крру" більше схоже на пародію журавлиного курликання.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/281022
Поклики тривоги: http://www.xeno-canto.org/372911
ПОГОНИЧ ЗВИЧАЙНИЙ - погонич має батіг, який зі свистом розсікає повітря. А пташка погонич видає подібні звуки, які часто повторюються. http://www.xeno-canto.org/386675
ПОГОНИЧ МАЛИЙ - квакаючі звуки, які наростаючи стають гучнішими та швидшими, а потім поступово затихають. http://www.xeno-canto.org/364576
ЛИСКА - як і погоничі та пастушки, лиска любить галасувати вночі і видає короткі сурмлячі звуки. Деякі звуки нагадують наче хтось об цв'ях б'є молотком http://www.xeno-canto.org/367466
ДЕРКАЧ - його ви навряд чи побачите, а от чути будете, якщо вийдете в поле або на луку. Голос деркача гарно відображає латинська назва виду - Crexcrex. http://www.xeno-canto.org/377789
ПАСТУШОК - голос нагадує вищання поросяти. Можна сплутати з сірощокою пірникозою (пам'ятаєте? http://www.xeno-canto.org/359017 ) Але на відміну від неї у пастушка переважають довгі крики. http://www.xeno-canto.org/370732http://www.xeno-canto.org/370733
На закуску вивчіть голос дрохви, який ми не будемо тут коментувати :) http://onbird.ru/opredelitel-ptic/drofa/golos
Кулики
Наступний блок буде складним - це голоси куликів. Багато з них непрості для асоціативного порівняння. Але потрібно знати і складні музичні твори.
Щоби не плакати, що всі кулики однаково токують, почніть з голосу ЧАЙКИ (хто був на наших екскурсіях - бачили і чули цього красивого жителя полів та лук). У гніздовий період - це дуже галасливі кулики. Видають хриплі крики "хьівиии", перевертаються при цьому у повітрі: http://www.xeno-canto.org/362699http://www.xeno-canto.org/366305
ПІСОЧНИК ВЕЛИКИЙ - самець літає низько над землею колами, перевалюючись з боку на бік і кричить, прискорюючись "whatareyou", а також "queen-queen-queen" "кві-кві-кві-кві": http://www.xeno-canto.org/234834
ПІСОЧНИК МАЛИЙ - самець під час токування літає низько над землею нерівними колами, і видає "ка-кріе": http://www.xeno-canto.org/341980
НАБЕРЕЖНИК - видає "хіхікаючий" свист, як поклики, так і токування: http://www.xeno-canto.org/323384http://www.xeno-canto.org/319860
КОЛОВОДНИК ЛІСОВИЙ - зляканий птах злітає зі звуком "тліт-тліт-тліт" і "піт-піт-піт", а токує "тЮллі-тЮлі" "тілЮйлі-тілЮйлі": http://www.xeno-canto.org/366312http://www.xeno-canto.org/342906
КОЛОВОДНИК ВЕЛИКИЙ - каже "тю-тю", а співає "тюв-люв": http://www.xeno-canto.org/367640
КОЛОВОДНИК ЗВИЧАЙНИЙ - от якраз цей кулик гарно співає. Шлюбна пісня виконується в польоті і звучить як "тю-лю" або "тіу-лю": http://www.xeno-canto.org/341204
КУЛЬОН ВЕЛИКИЙ - виконує свої сумні трелі також в польоті: http://www.xeno-canto.org/367551
ГРИЦИК ВЕЛИКИЙ - літає колами і виспівує "вуЕтю-вуЕтю-вуЕтю...", або швидше "тєввЕ-тєввЕ-тєввЕ..." Хтось може почути швидке "вітю-вітю-вітю" або "грицю-грицю": http://www.xeno-canto.org/342374
БАРАНЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ - (він же бекас) токує в польоті, то піднімаючись, то падаючи в піке. При падінні хвостові пера видають звук, подібний на "бекання" ягняти: http://www.xeno-canto.org/372395
БАРАНЕЦЬ ВЕЛИКИЙ - токує лише на землі, роздуває груди та тріщить дзьобом, водночас видаючи шиплячі звуки. Пісня дуже своєрідна, може нагадувати хіба що глушця: http://www.xeno-canto.org/325167
СЛУКВА - токує теж в польоті, над лісом. Видає характерне низьке "хоркання", після чого високий "цикаючий" звук: http://www.xeno-canto.org/371750
Мартини та крячки
МАРТИН ЗВИЧАЙНИЙ - ми чули цих мартинів, коли ходили на стави. Їхній репертуар складається з крякання "к'яррр" "керр" "крре" "кірра": https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1288
МАРТИН СИВИЙ - шлюбні крики нагадують сміх: ttps://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1169
Спробуйте крячків розібрати із сонограмами:
КРЯЧОК РІЧКОВИЙ - (найпоширеніший вид) подібний до чорного крячка, але гучніший,трошки протяжні крики, через це на сонограмі “стовпчики” ширші: http://www.xeno-canto.org/353699
КРЯЧОК ЧОРНИЙ - "Кір", "крір", "крер", "кіррі", "кірр-лі" і т.д. Голос тріскучий і трохи істеричний, але менш гучний та різкий, ніж у річкового і білокрилого крячків.http://www.xeno-canto.org/232981http://www.xeno-canto.org/189763
КРЯЧОК БІЛОКРИЛИЙ - видає "чіркаючі" не напористі звуки, звучить спокійним: http://www.xeno-canto.org/328628http://www.xeno-canto.org/190982
КРЯЧОК БІЛОЩОКИЙ - дуже високі скрипучі звуки, голос “слабенький” і тихий, порівняно з іншими крячками, не такий напористий: http://www.xeno-canto.org/338842
Голуби, горлиці
ГОЛУБ СИЗИЙ - цей голос ви всі добре знаєте - глухі звуки воркування чути під вікнами цілий рік: https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1960
ГОЛУБ-СИНЯК - одноманітне повторення глухого "хУху-хУху": https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1712
ПРИПУТЕНЬ - досить часто рикаючий голос, інколи його пісня більше нагадує пісню горлиці садової, проте завжди має більше, ніж 3 склади: https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1595
http://www.xeno-canto.org/367689
http://www.xeno-canto.org/306265
ГОРЛИЦЯ ЗВИЧАЙНА - туртур (недарма латинкою її видова назва Streptopeliaturtur): http://www.xeno-canto.org/369006
ГОРЛИЦЯ САДОВА - голууубку-голууубку, або водииички-водииички - це 3-складова пісня: http://www.xeno-canto.org/364870
http://www.xeno-canto.org/371039
ЗОЗУЛЯ - ну, ви знаєте :) але є також голос самки, яка іноді то квакає, то гавкає: http://www.xeno-canto.org/372920
Сови
Прийшов час лякати сусідів, які не давали вам спокою своїми ремонтами :)
Голоси сов дивують. Великі сови співають тихо і зовсім не страшно. А наймоторошніші крики видає крихітний хатній сич. Насолоджуйтеся перед сном :)
СИПУХА - видає досить неприємні шиплячо-тріскотливі звуки: http://www.xeno-canto.org/343141
СОВКА - не плутайте різкі поодинокі поклики із піснею сичика-горобця (http://www.xeno-canto.org/331661 ): http://www.xeno-canto.org/359029
ПУГАЧ видає знамените "угууу" http://www.xeno-canto.org/346405
СИЧИК-ГОРОБЕЦЬ - має специфічний ритм, це простіше зрозуміти, якщо глянете на сонограму пісні http://www.xeno-canto.org/344244
СИЧ ХАТНІЙ - напевно найбільш моторошно з усіх сов кричить, нявкає і виє. Можна лякати сусідів :) http://www.xeno-canto.org/385239http://www.xeno-canto.org/353678
СОВА СІРА - теж можна дуже перелякатися, особливо якщо наодиці гуляти лісом або парком вночі))) дуже голосні протяжні "у-ууу" налякають будь-кого: http://www.xeno-canto.org/355966
СОВА ДОВГОХВОСТА - велика сова, а "співає" досить тихо: три глухі двоскладові крики, які чітко повторюються з інтервалом 4-5 секунд. АБО "у" а потім "у-гу": http://www.xeno-canto.org/385717
СОВА ВУХАТА - глухі тихі односкладові "хуууу": http://www.xeno-canto.org/315111
СИЧ ВОЛОХАТИЙ - має дуже симпатичну наростаючу пісню - "пу-пу-пу-пу-пу": http://www.xeno-canto.org/381322
Унікальні - кольорові і навпаки
ДРІМЛЮГА - звучить, як мотоцикл здалеку: http://www.xeno-canto.org/377100
СЕРПОКРИЛЕЦЬ ЧОРНИЙ - просто верещить в польоті: http://www.xeno-canto.org/376931
РИБАЛОЧКА - видає короткий пронизливий свист: http://www.xeno-canto.org/303381
БДЖОЛОЇДКА - недзвінкі приємні трелі "крю-крю": http://www.xeno-canto.org/379561
СИВОРАКША - хриплувате "рек-рек": http://www.xeno-canto.org/species/Coracias-garrulus
ОДУД видає "упуп" - як його латинська назва (Upupaepops): http://www.xeno-canto.org/385254
ОМЕЛЮХ видає сипле тихе сюрчання (не таке напористе та дзвінке, як у чорного дрозда http://www.xeno-canto.org/70128 чи зеленяка http://www.xeno-canto.org/383654 ), а оскільки ці птахи в Україні трапляються лише взимку зграями, то загальне сюрчання зграї звучить дуже типово, наче фон http://www.xeno-canto.org/342269
Дятли
КРУТИГОЛОВКА кричить подібно до малого дятла “кііі-кііі-кііі” або “кнюю-кнюю-кнюю”, але робить це більш злитно, тужливо та меланхолійно: http://www.xeno-canto.org/362552
ЖОВНА СИВА ніби хворобливо сміється, затихаючи: http://www.xeno-canto.org/360709http://www.xeno-canto.org/361471
ЖОВНА ЗЕЛЕНА кричить як малий яструб, дзвінке клікання зовсім не таке спокійне, як у сивої жовни: http://www.xeno-canto.org/363851
ЖОВНА ЧОРНА має різноманітну дзвінку пісню. Увага! Деякі звуки подібні до жовни зеленої (на приклад, оці:http://www.xeno-canto.org/371326 ): http://www.xeno-canto.org/337428
ДЯТЕЛ МАЛИЙ серія одноманітних носових криків: http://www.xeno-canto.org/329939http://www.xeno-canto.org/368625
ДЯТЕЛ СЕРЕДНІЙ видає неприємні звуки - хриплуваті стогони або нявкання: http://www.xeno-canto.org/356772
ДЯТЕЛ ЗВИЧАЙНИЙ дзявкає, чимось подібно до чорного дрозда: http://www.xeno-canto.org/374328http://www.xeno-canto.org/374475
Горобині
Воронові
СОЙКА рипуче кричить http://www.xeno-canto.org/360699 , проте чудово вміє імітувати гарні пісні інших видів птахів (і не лише птахів). Більше про звукову мімікрію сойок читайте на блозі: http://moyaptashka.blogspot.com/2015/02/blog-post_9.html
СОРОКА, її скрекотання знають напевно всі з дитинства http://www.xeno-canto.org/320837
звуки пташенят: http://www.xeno-canto.org/320861
а ви знали, що сороки теж співають, і дуже стараються при цьому? http://www.xeno-canto.org/281709
ГОРІХІВКА крякає. Цим все сказано, це крякалка. http://www.xeno-canto.org/372198
ГАЛКА досить елеґантно "кякає" і "кайкає", недарма її назва жіночого роду (до того ж в неї прекрасні блакитні очі...) http://www.xeno-canto.org/354588
ГРАК, їх львів'яни знають найкраще, і вже не називають воронами. Голос грака нижчий і “благородніший”, ніж у ворони сірої. Найлегше впізнати граків, коли вони зграями пролітають над головою. http://www.xeno-canto.org/367939
Але вони також люблять весною співати: http://www.xeno-canto.org/106668http://www.xeno-canto.org/105836
ВОРОНА СІРА класика каркання http://www.xeno-canto.org/374184
КРУК - найблагородніший серед достойних. Голос в нього пречудовий, низький, також вміє видобувати ніжні співаючі звуки. http://www.xeno-canto.org/378450http://www.xeno-canto.org/362176http://www.xeno-canto.org/334983http://www.xeno-canto.org/325123
Співочі птахи
Потрохи ми дійшли до співочих птахів, піснями яких люди милуються споконвіків. Ви вже вийшли з рангу людей, які всіх співочих птахів називають соловейками, отож поїхали!
СОРОКОПУД ТЕРНОВИЙ щось симпатичнощебече, часто запозичуючи звуки та уривки пісень інших птахів. Дзижчання, скрекотання, бурмотіння - він це любить. http://www.xeno-canto.org/348232
Тут приклад пісні, де сорокопуд переспівує декілька інших видів птахів? http://www.xeno-canto.org/335501
ВИВІЛЬГА, красиве флейтове висвистування самця часто чергується із хриплими криками самки (подібний звук до "векання" зеленяка) http://www.xeno-canto.org/378846http://www.xeno-canto.org/378846
ВОЛОВЕ ОЧКО має дзвінку рівномірну пісню з елементами тріскотіння http://www.xeno-canto.org/376433 (хтось плутає його пісню з вільшанкою, але у вільшанки є дуже тоненькі високі звуки, також вона інколи затихає, чого не робить волове очко: http://www.xeno-canto.org/379778)
одна з український назв тріщ, адже його поклики тріскотливі: http://www.xeno-canto.org/381214
зверніть увагу, що поклики вільшанки також тріскотливі, але звучать інакше: http://www.xeno-canto.org/381471
ПРОНУРОК співає довгу пісню, подібну до волового очка, виконує її наче прицмокуючи: http://www.xeno-canto.org/212395
Поклики “ціт-ціт”: http://www.xeno-canto.org/294941
КРОПИВ’ЯНКА ЧОРНОГОЛОВА - її ми найчастіше чуємо в лісі. Відома за псевдонімом чорноголовка. Називають її також “соловейко-пересмішник” або “північний соловейко”. Її бурмотіння завжди завершується дзвінким мелодійним свистом. Співає без пауз. http://www.xeno-canto.org/382643
Поклики звучать, як “чак-чак”: http://www.xeno-canto.org/357545
КРОПИВ’ЯНКА САДОВА - співає дуже подібно до чорноголової. Проте співає поспіхом, в основному бурмотить. Мелодійні вставки не такі “чисті” та дзвінкі. Пісня простіша, ніж у чорноголової кропив’янки, проте одразу впізнається типова кропив’янкова говірка: http://www.xeno-canto.org/380242
Поклики “чек-чек”: http://www.xeno-canto.org/382970
КРОПИВ’ЯНКА РЯБОГРУДА - співає подібно до садової, проте голосніше, більш тріскотливо, нерівно та з паузами. http://www.xeno-canto.org/376322
Поклики зовсім інакші, ніж в попередніх видів - протяжне “чирррр” http://www.xeno-canto.org/331148
КРОПИВ’ЯНКА СІРА - співає короткими сварливими фразами, повторюючи їх раз за разом. Пісня звучить бадьоро та впевнено. http://www.xeno-canto.org/380018
Поклики “вед-вед” http://www.xeno-canto.org/379609
Проте буває що просто дзижчить: http://www.xeno-canto.org/373741
КРОПИВ’ЯНКА ПРУДКА - поспішає кудись, тому і прудка. Її спів прискорюється та наростає за гучністю, потім затихає (ніби ви її неуважно слухаєте, а вона сердиться і намагається до вас докричатися). Пісня – набір тихих та нерозбірливих трелей - приглушена кропив’янкова говірка. Серед цих звуків виділяються 3-5 гучних викриків. http://www.xeno-canto.org/379856
Поклики негучні “цик-цик”: http://www.xeno-canto.org/338504
ВІЛЬШАНКА
http://www.xeno-canto.org/379778
http://www.xeno-canto.org/380343
Сигнал тривоги ви точно колись чули в лісі: http://www.xeno-canto.org/380053
Часто чутно також тріскотливі поклики вільшанки: http://www.xeno-canto.org/357342
СОЛОВЕЙКО СХІДНИЙ - оспіваний українцями, улюблений закоханими парами, які люблять поночах стояти десь за селом біля річки. Має багато різноманітних колін (тобто елементів пісні). Співає дуже голосно, в гніздовий період - всю ніч.
http://www.xeno-canto.org/381335
Поклики-посвисти: http://www.xeno-canto.org/375792
СОЛОВЕЙКО ЗАХІДНИЙ - в Україні гніздиться лише в Закарпатті. Пісня майже така ж, як і у східного соловейка. Він робить довгі паузи між фразами.
http://www.xeno-canto.org/380493
Додатково - як відрізнити спів соловейка від вільшанки, чорного та співочого дрозда. https://www.youtube.com/watch?time_continue=41&v=SUN_AviJzZ4
Ультразвук
ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА - виконуючи пісню начебто товчеться на місці (це гарно видно на сонограмі). Пісня складається з швидких 4-8 свистових “хвиль” (вверх-вниз), які мають розчерк вкінці http://www.xeno-canto.org/379817http://www.xeno-canto.org/384573
ЗОЛОТОМУШКА ЧЕРВОНОЧУБА - прямує піснею догори, підсилюючи її вкінці. Пісня іде по наростаючій вверх, наче сходинками, і теж має характерний хриплий розчерк вкінці. http://www.xeno-canto.org/378393http://www.xeno-canto.org/387346
Вівчарики
ВІВЧАРИК-КОВАЛИК - ну його ви вже точно знаєте :) але не гріх повторити: http://www.xeno-canto.org/378754
поклики “тюююі”: http://www.xeno-canto.org/378775
ВІВЧАРИК ВЕСНЯНИЙ - напевне через весняний авітаміноз, він не має сили доспівати пісню до кінця (видно на сонограмі): http://www.xeno-canto.org/376586
поклики “тюі-тюі”: http://www.xeno-canto.org/374714
ВІВЧАРИК ЖОВТОБРОВИЙ - строчить, як швейна машинка: http://www.xeno-canto.org/380598
поклики, подібні до ковалика, але не “тюі”, а більше “тііііі”:http://www.xeno-canto.org/380021
Жайворонки
ЖАЙВОРОНОК ПОЛЬОВИЙ - співає в повітрі - вилітає на висоту декількох десятків, а то і сотень метрів, і декілька хвилин виспівує свої трелі, в яких багато звуку “р” http://www.xeno-canto.org/377141
Поклики теж “трелеподібні” http://www.xeno-canto.org/362706
ЖАЙВОРОНОК ЛІСОВИЙ - має просту приємну пісню - повторює свистові фрази одна за одною по 10-15 складів в кожній. “їль-їль-їль” “юлі-юлі-юлі” абощо. Це дуже добре візуально видно на сонограмі: http://www.xeno-canto.org/379614
ПОСМІТЮХА - пісня складається в основному з фрази “трюдрютрії”, яка повторюється раз за разом http://www.xeno-canto.org/373009
Ластівки
ЛАСТІВКА СІЛЬСЬКА - співає і в польоті, і сидячи на дротах. “віт” “чівіт” “чірівіт” і різні зажовані звуки швиденько перебирає, ніби поспішає трохи. Інколи видає затяжний тріск “ціррррр” http://www.xeno-canto.org/372840
https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1474
В польоті видає специфічні поклики: http://www.xeno-canto.org/371023
ЛАСТІВКА МІСЬКА - щебече, вставляючи “трррі” та “чррріт” http://www.xeno-canto.org/377793
https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1863
Поклики тріскотливі http://www.xeno-canto.org/281330
ЛАСТІВКА БЕРЕГОВА - має досить шумну і зовсім немелодійну пісню http://www.xeno-canto.org/344092https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1664
Поклики також крикливі http://www.xeno-canto.org/344093
Повзаючі :)
ПІДКОРИШНИК ЗВИЧАЙНИЙ - має мелодійну пісню, яку співає тоненьким голосом, плавно переспівуючи фраза за фразою http://www.xeno-canto.org/372177https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1890
Поклики - тоненьке “тсі” “тсрррі” http://www.xeno-canto.org/348210
ПІДКОРИШНИК КОРОТКОПАЛИЙ - не співає таку довгу мелодійну пісню, як звичайний. Тут все коротко і ясно - пісня пронизливо висока, та “іде вверх” http://www.xeno-canto.org/379077
Поклики пронизливі, як уколи: http://www.xeno-canto.org/378385
ПОВЗИК - нагадує сигналізацію в лісі - це його спів: http://www.xeno-canto.org/358795
а поклики нагадують звуки в комп'ютерній грі: http://www.xeno-canto.org/379966
або писк: http://www.xeno-canto.org/379417
Синиці
СИНИЦЯ ВЕЛИКА - всі знають це бадьоре три- або чотирискладове цінькання, яке чутно вже в лютому: http://www.xeno-canto.org/371625 Її пісня має багато варіацій, але легко впізнавана завжди (більше про це на блозі: http://moyaptashka.blogspot.com/2015/03/birdwarchers.html)
Позивки “твінь” звучать так само, як у зяблика: http://www.xeno-canto.org/358821
При тривозі видають буркотливе скрекотання: http://www.xeno-canto.org/361979http://www.xeno-canto.org/359045
СИНИЦЯ БЛАКИТНА - має мелодійну пісню, яка починається як “сі-сі” високо, а потім опускається до “д-д-д” http://www.xeno-canto.org/372988
ГАЇЧКА БОЛОТЯНА - має войовничий голос. http://www.xeno-canto.org/363842 Навіть позивки дуже впевнені та напористі: http://www.xeno-canto.org/363837
ГАЇЧКА ПУХЛЯК - має жалібну тоненьку пісню: http://www.xeno-canto.org/379724. Позивки звучать пасивно: http://www.xeno-canto.org/366426
СИНИЦЯ ЧОРНА - має подібну пісню до великої синиці, але співає її вище та поспішаючи. Здебільшого можна почути, як чорна синиця кличе Вітю: http://www.xeno-canto.org/377331
СИНИЦЯ ЧУБАТА - найчастіше чути її сигнали тривоги та поклики, які складаються з двох колін - “сііі-трюррюрю” http://www.xeno-canto.org/357703
СИНИЦЯ ДОВГОХВОСТА - видає “црррр-црр” або “сирр-сирр”, подібно до чубатої синиці, але без складів-переливів http://www.xeno-canto.org/356316
РЕМЕЗ - пищить тоненьким голоском (це може нагадувати вівсянку очеретяну, але звук протяжніший та жалібніший). http://www.xeno-canto.org/357230 Проте інколи від самців можна почути складнішу пісню: http://www.xeno-canto.org/357228
Невидимки
ОЧЕРЕТЯНКА ВЕЛИКА - живе на ставах в заростях очеретів, тому оспівує рибу - в її пісні легко впізнати склади “Лин-лин-лин карась-карась, лин-лин, рак-рак-рак” http://www.xeno-canto.org/377794
ОЧЕРЕТЯНКА СТАВКОВА - співає дуже завзято, широко відкриваючи дзьоб (так, що можна в гланди позаглядати :)). Її пісня нагадує пародію на спів великої очеретянки - співає не спішно, розміреним ритмом і з паузами, інколи чути лин, карась і рак. http://www.xeno-canto.org/380143
ОЧЕРЕТЯНКА ЛУЧНА - співає безперестанку. Цікавий факт, що ця пташина здатна вставляти випадкові фрази в свою складну композицію, жодного разу не повторюючи ту саму мелодію. http://www.xeno-canto.org/379092
ОЧЕРЕТЯНКА ЧАГАРНИКОВА - пересмішник з пересмішників. Для чого вигадувати свою пісню, якщо навколо так багато цікавих звуків? В час активного співу очеретянка сідає на виступаючу билину чи гілочку куща (невисоко над землею), настовбурчує пір'я і збуджено співає. Вплітає уривки пісень різноманітних птахів, навіть голоси з місць зимівель в Африці.
Це більш типова пісня http://www.xeno-canto.org/378965
А тут цікавий запис, де чагарникова очеретянка копіює зеленяка та щиглика http://www.xeno-canto.org/373907
КОБИЛОЧКА СОЛОВ'ЇНА - має стрекотливу рівномірну трель, що подібна на звучання елетричкних проводів http://www.xeno-canto.org/344567
КОБИЛОЧКА РІЧКОВА - співає пісню хвилями - тихіше/голосніше. Це гарно видно на сонограмі. http://www.xeno-canto.org/373490
КОБИЛОЧКА ЦВІРКУН - має сухе злитне цвіркотіння, швидке і без затихань. Нагадує голос цвіркуна .http://www.xeno-canto.org/381330
Мухоловки
МУХОЛОВКА СІРА - не співає, а лиш прицмокує та поскрипує тихенько. За всім пташиним хором її можна і не почути, тому прислухайтеся уважно.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/380495
Поклики: http://www.xeno-canto.org/382433
МУХОЛОВКА СТРОКАТА - видає короткі трельки, які нібито стрибають невпорядковано одна за одною. Через це пісня звучить легковажно.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/375842
Поклики: http://www.xeno-canto.org/371410
МУХОЛОВКА БІЛОШИЯ - співає як скрипуча гойдалка, сумно і ніжно, пісня починається у вищих тональностях, до кінця вона наче “опускається”.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/348014
Поклики нагадують стогнучі звуки: http://www.xeno-canto.org/381226
МУХОЛОВКА МАЛА - має досить мелодійну пісню, порівняно зі своїми родичами. Співає досить бадьоро також із заниженням на останніх фразах. Пісня звучить приблизно “ті-ті-ті-ті-ті-тья-ті-тья-тья”
Пісня: http://www.xeno-canto.org/374928
Поклики: http://www.xeno-canto.org/370983
Горихвістки and co.
ГОРИХВІСТКА ЧОРНА - добре відома “раннім пташкам”, адже вона починає співати першою в місті, ще до сходу сонця. Її скрипучий голос нагадує хрипле прочищування голосу перед розспівкою (або швидше механічне шурхотіння), після чого вона “вичавлює” з себе мелодію.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/378958
Поклики тікаючі та прицмокуючі: http://www.xeno-canto.org/384437
ГОРИХВІСТКА ЗВИЧАЙНА - після експансії горихвістки чорної, звичайна горихвістка перестала бути звичайною (така сама історія з горлицями), тому голос її ми чуємо рідше. Пісня середньої гучності, недовга та нешвидка. На початку має жалібну ноту
Пісня: http://www.xeno-canto.org/376014
Поклики: http://www.xeno-canto.org/360425
ТРАВ’ЯНКА ЛУЧНА - не дуже співоча пташка. Видає короткі неголосні мелодійні трелі, але більш відома своїми покликами “чек-чек” за що поляки називаються її Чикалка, а росіяни - Чекан.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/375850
Поклики: http://www.xeno-canto.org/378771
ТРАВ’ЯНКА ЧОРНОГОЛОВА - співає розірвані фрази скреготливими та скрипучими трелями, більш монотонно, ніж лучна трав’янка і має менше свистів у пісні. Обидві трав’янки люблять копіювати голоси інших птахів, тому будьте уважні.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/379852
Поклики: http://www.xeno-canto.org/379568
КАМ‘ЯНКА ЗВИЧАЙНА - пісня коротка, нерозбірлива. Птах співає короткі трелі, ніби поспішаючи, інколи її трельки нагадують початок пісні жайворонка польового (http://www.xeno-canto.org/380413), проте скрипить подібно до трав’янок.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/366008
Поклики: такі як у трав’янок http://www.xeno-canto.org/346450
Дрозди
ДРІЗД ЧОРНИЙ - романтичні мелодійні пісні чорного дрозда легко впізнати, особливо коли він співає у сутінках.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/379943
Поклики тривоги: тьохкання або квохкання, http://www.xeno-canto.org/385911http://www.xeno-canto.org/364599http://www.xeno-canto.org/360503
ДРІЗД СПІВОЧИЙ щоразу вигадує нові коліна, повторюючи їх декілька разів. Співає голосно та впевнено, робить паузи http://www.xeno-canto.org/386009http://www.xeno-canto.org/377333
ЧИКОТЕНЬ - крикливий аж до неприємного. Тріщить, чикотить, скрипить, шипить. Звук нагадує фотоапарат. Завжди де один чикотень, там ще декілька, тому їхні голоси часто чути разом. Співають вони мало, деколи в польоті, коли перелітають з дерева на дерево.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/375213
Поклики: http://www.xeno-canto.org/358730http://www.xeno-canto.org/346467
ДРІЗД ГІРСЬКИЙ - співає неспішно, дзвінко та з паузами. Якщо прислухатися, можна розчути "Тук-тук-тук, це я, ви тут?"
Пісня: http://www.xeno-canto.org/368129
ДРІЗД-ОМЕЛЮХ - його гучна пісня нагадує співочого та чорного дрозда. Пісня складається із окремих свистових “слів”, між якими є паузи. Зазвичай пісня мажорна без сумних мелодій.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/357897
Поклики: можна почути взимку http://www.xeno-canto.org/375094
ШПАК ЗВИЧАЙНИЙ - легко впізнати за високими свистами на межі з ультразвуком та шкварчанням, наче сало на пательні. Шпак дуже багато вставляє звуків інших птахів і не лише птахів.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383674
Копіює інших птахів: http://www.xeno-canto.org/384443
Поклики у зграї: http://www.xeno-canto.org/375619
Плиски-щеврики
ПЛИСКА ЖОВТА - видає чітко наголошений на другий склад “віЦІ”, коли летить. А пісня її дуже проста - короткі верески: http://www.xeno-canto.org/383557
Поклики під час польоту: http://www.xeno-canto.org/384801
ПЛИСКА БІЛА - її голос нижчий, не такий верескливий, як у жовтої. Пісня звучить “цвірлі” “цві-і”
Поклики: подвійні http://www.xeno-canto.org/380501
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383646
ПЛИСКА ГІРСЬКА - її пісня напевно найбільш впізнавана серед плисок - це черга з 4 або 5 “ці”, наче з автомата (це гарно видно на сонограмі) http://www.xeno-canto.org/377246
Поклики в польоті теж подвійні, як і у білої плиски, але жорсткіші: http://www.xeno-canto.org/255978
Пісні щевриків чітко структуровані і поділені на частин - “коліна”, які між собою відрізняються. “Коліна” виконуються в певному порядку, повноцінна пісня містить весь стандартний набір колін.
ЩЕВРИК ЛУЧНИЙ - співає неголосно. Спочатку наростаючи іде “сіп-сіп-.....” коли птах злітає у повітря. Після цього коліна щеврик видає “ціррррр” і далі, вже затихаючи і плануючи на землю, “сіа-сіа-сіа…”. Пісня з трьох колін. http://www.xeno-canto.org/383755
Поклики: http://www.xeno-canto.org/345750
ЩЕВРИК ГІРСЬКИЙ - співає два коліна - наростаюче з прискоренням “сіп-сіп-сіп…” і затихаюче “ців-ців-ців” http://www.xeno-canto.org/136182
Поклики: http://www.xeno-canto.org/148815
ЩЕВРИК ЛІСОВИЙ - має найскладнішу пісню. Повна пісня складається з п’яти колін.
http://www.xeno-canto.org/370721
Вівсянки
ВІВСЯНКА ЗВИЧАЙНА - співає легковпізнавану пісню з двох колін із 7 складів - “зень-зень-зень-зень-зень-зень-зііііііііі” (це гарно видно на сонограмі) http://www.xeno-canto.org/383513
ВІВСЯНКА САДОВА - порівняйте її зі звичайною вівсянкою - теж два коліна, але вони переливаються. Пісня загалом коротша - 3-5 складів
Два варіанти пісні: http://www.xeno-canto.org/356047http://www.xeno-canto.org/327995
ВІВСЯНКА ОЧЕРЕТЯНА - звучить щоразу по-інакшому - це різна комбінація складів “цвір-звір-цюр-тір”. Пісня коротка і невиразна.
http://www.xeno-canto.org/375240http://www.xeno-canto.org/372730
ПРОСЯНКА - ніби горох по підлозі розсипається, стукіт, що прискорюється. Також пісня нагадує скрипіння. http://www.xeno-canto.org/378493 (на фоні жайворонки польові) http://www.xeno-canto.org/368033
В’юркові
ЗЯБЛИК - починає свою бадьору мажорну пісню з наростаючої мелодії, а завершує зазвичай специфічним розчерком “Річард”. Піню можна записати так: "фї-фї-фї-тья-тья-тья-твірьвірьвірьрьрь-чуврррІу"http://www.xeno-canto.org/366965http://www.xeno-canto.org/378639
Поклик “рю” (так-зване рюмсання) http://www.xeno-canto.org/372672
Поклик “дзінь” (такий самий поклик є у синиці великої, будьте уважні) http://www.xeno-canto.org/383721
На цьому записі “рю” і “дзінь” разом http://www.xeno-canto.org/385573
ЧЕЧЕВИЦЯ - гарні свисти чечевиці звучать наче запитання, і їх можна передати російською фразою "витю-видел?", "ты-витю-видел?", "тю-ти-вититю?" http://www.xeno-canto.org/385585http://www.xeno-canto.org/372676
ЗЕЛЕНЯК - його пісня складається із двох частин - янгольське тьохкання і верески.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/380222http://www.xeno-canto.org/381181
Поклики: http://www.xeno-canto.org/376834
ЧИЖ - щебече та співає високими трелями. Поклики пронизливі “псі”. В Західній Україні найчастіше чижів можна спостерігати взимку, тому добре прослухайте їхні позивки.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/355934
Поклики: http://www.xeno-canto.org/350448
ЩИГЛИК - має милозвучні м'які поклики “піть-піть-піть” або “пліть-пліть-пліть”. Пісня швидка і дуже гарна - стрімкий потік щебетів, посвистів, трелей та позивок.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/374321
Поклики: http://www.xeno-canto.org/377555
КОНОПЛЯНКА - серед в’юркових птахів пісня коноплянки складна та мелодійна. Поклики тьохкаючі, подібні до зеленяка, але мелодійніші з переливом.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/350452http://www.xeno-canto.org/367061
Поклики: http://www.xeno-canto.org/367018
ЩЕДРИК - щільна густа пісня звучить досить набридливо - бере високу ноту ііііяяяк почне дзеленчати http://www.xeno-canto.org/375301
Поклики: http://www.xeno-canto.org/379625
СНІГУР - в нас трапляється здебільшого взимку, тому його поклики найбільш звичні - меланхолійні поодинокі посвисти, наче гумова стара іграшка. Пісня трохи веселіша - дзижчання, свисти, скрипи.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383565
Поклик: http://www.xeno-canto.org/338107http://www.xeno-canto.org/383099
КОСТОГРИЗ - небагатослівний спартанець. Подвійне “Цик-цик” - це і пісня, і поклик. Інколи ще може присвиснути.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/363825
Поклик: http://www.xeno-canto.org/361989
ГОРОБЕЦЬ ХАТНІЙ – цвірінькання - це і пісня, і поклики - два в одному. http://www.xeno-canto.org/384488
ГОРОБЕЦЬ ПОЛЬОВИЙ - цвірінькає мелодійніше та ніжніше, ніж хатній горобець. http://www.xeno-canto.org/379726
Більшості людей запам'ятати звуки птахів буває складно, але без знання голосів багато видів визначити складно. У цьому посібнику описані голоси птахів згідно з екзаменаційним списком видів курсу BirdID в Україні: https://www.birdid.no/bird/pensum.php?countryID=52. Ми користуємося записами з вільного ресурсу www.xeno-canto.org, де ви самостійно зможете знайти більше записів голосів різних птахів зі всього світу. Рекомендуємо аналізувати сонограми записів, щоб краще зрозуміти структуру пісні. Візуальне сприйняття звуку полегшить запам’ятовування і розуміння.
Загалом тут є 170 голосів птахів. Багато. Але погодьтеся, що в деяких людей плейлист ще більший, а улюблені пісні ми впізнаємо інколи з перших акордів. Тому немає нічого неможливого. Якщо вчити по 1 птаху за день, то півроку - і ви меломан-орнітолог!
Текст: Ганна Кузьо
Загалом тут є 170 голосів птахів. Багато. Але погодьтеся, що в деяких людей плейлист ще більший, а улюблені пісні ми впізнаємо інколи з перших акордів. Тому немає нічого неможливого. Якщо вчити по 1 птаху за день, то півроку - і ви меломан-орнітолог!
Негоробині
Гуси-лебеді
Усі гуси ґелґочуть, але по-різному
ГУМЕННИК - низьке ґелґотання з різними варіаціями: http://www.xeno-canto.org/138989
ГУСКА БІЛОЛОБА - дзвінкі нотки і вищий голос, ніж в сірої гуски чи гуменника: http://www.xeno-canto.org/164601
ГУСКА СІРА - голосно ґелґоче басом і, подібно до домашніх гусей, з різними варіаціями: http://www.xeno-canto.org/312923
ЛЕБІДЬ-ШИПУН - тріщить, шипить і хрюкає + типовий голосний свист крил: http://www.xeno-canto.org/285038
http://www.xeno-canto.org/362373
ЛЕБІДЬ КЛИКУН - "благородний" голос - трубні крики, гукання, клікання. Пісня: http://www.xeno-canto.org/367420
ЧИРЯНКА ВЕЛИКА (з рос. тріскунок) - "дерев'яне" тріскотіння (не плутати з глушцем та баранцем великим!): http://www.xeno-canto.org/362417
ЧИРЯНКА МАЛА (з рос. свистунок) - часті свистові звуки, високі та дзвінкі, зазвичай повторюються декілька разів "трік-трік..."
Пісня: http://www.xeno-canto.org/340594
Поклики: http://www.xeno-canto.org/356387
КРИЖЕНЬ – добревідоме комічне крякання самки, подібне на сміх: http://www.xeno-canto.org/340600
Поодинокі поклики: http://www.xeno-canto.org/363819
Пісня самця: http://www.xeno-canto.org/304006
ПОПЕЛЮХ - токує фантастично комічним звуком “йоооу” “ююхууу!”
http://www.xeno-canto.org/164145
самки видають короткі хрюко-крякання “хррр-хрррр”
http://www.xeno-canto.org/138166
ЧЕРНЬ ЧУБАТА - самець теж досить цікаві звуки видає, мені нагадують звук скакалки, яка розсікає повітря або слово “п’ю-ю” (виходить майже, як на застіллі “п'ю до тебе” :) ): http://www.xeno-canto.org/340617
Самка делікатно крякає (не до порівняння із самкою крижня)
http://www.xeno-canto.org/317675
Курині
КУРІПКА СІРА - має скрипучий голос, і видає “чирр” з ніби невдоволеною інтонацією
Пісня: http://www.xeno-canto.org/280950
Поклики тривоги: http://www.xeno-canto.org/150574
ПЕРЕПІЛКА - після кумедного “прокашлювання” і “вау-вау” в честь самого себе, видає булькаюче-свистячі звуки “віть-вівіть” http://www.xeno-canto.org/384728
ФАЗАН - самець видає грубий двоскладовий крик
http://www.xeno-canto.org/340686
ГЛУШЕЦЬ - токування глушця та тетерука описані та оспівані мисливцями-романтиками, які цінують в них не лише м'ясо. До слова, сьогодні в Україні обидва види занесені до Червоної книги. Він видає звуки під час токування …. подвійне клацання, яке можна записати ритмічно так “тк... тк... тк – тк – тк–тк–тк-тк-тк-тктктктк” - таке враження, ніби м’ячик від настольного тенісу швидко стукає по столу, воно без паузи переходить в “скреготіння” так, ніби два залізні предмети трутьодин до другого. http://www.xeno-canto.org/313913
ТЕТЕРУК - самці на токовищі видають булькаючі звуки, які інколи перериваються шипінням “чуффи” http://www.xeno-canto.org/383670
ОРЯБОК - хоч курка, а голосок має дуже тоненький (нагадує чимось ремеза чи вівсянку очеретяну) http://www.xeno-canto.org/387673
Пірникози
Наступна підбірка, якраз щоб перед сном слухати :) Виберіть собі голос улюбленого динозаврика.
ПІРНИКОЗА МАЛА - серед пірникіз, вона видає досить приємний звук, який нагадує трель (це так, для початку). Заводиться і розганяється, ніби поспішає кудись. http://www.xeno-canto.org/357687
ПІРНИКОЗА СІРОЩОКА - неочікувано гучні крики сірощокої пірникози можуть навіть налякати. Має застуджений хриплий голос, її переривистий крик нагадує не то іржання коня, не то хрюкання поросяти. Досить моторошний звук http://www.xeno-canto.org/340745
ПІРНИКОЗА ВЕЛИКА - видає гортанне рикання та квоканняhttp://www.xeno-canto.org/340743
ПІРНИКОЗА ЧОРНОШИЯ - хрип та жалібне "уііііі", ніби їй хвоста прищемили http://www.xeno-canto.org/340749
Лелекоподібні (довгошиї)
БУГАЙ - назва виду походить якраз від звуків, які видає птах. Голос нагадує коротке басове мукання бугая. Звучить, як бухання http://www.xeno-canto.org/358621
БУГАЙЧИК (рос. волчок) - от бугайчика назвали лише через його схожість на великого родича. Звуки в нього зовсім інакші - коротке "кррро-кррро", можна запам’ятати, як гавкання, він же “волчок” http://www.xeno-canto.org/270428
ЧАПЛЯ СІРА - грубий хриплий крик, що нагадує глухе каркання, можна сміливо використовувати для озвучення "Парку юрського періоду" http://www.xeno-canto.org/303042
ЛЕЛЕКА БІЛИЙ - його дуже легко впізнати: клекотання http://www.xeno-canto.org/347216
Хижі
ЯСТРУБ МАЛИЙ - голос дуже подібний до жовни зеленої, високі "тю-тю-тю" http://www.xeno-canto.org/120729
ЯСТРУБ ВЕЛИКИЙ - нижчі та повільніші крики, ніж в малого яструба http://www.xeno-canto.org/361645
КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ - протяжне "кьяяя", якраз для озвучки вестернів http://www.xeno-canto.org/366033
БОРИВІТЕР ЗВИЧАЙНИЙ - високе "кі-кі-кі", але дзвінкіше, ніж в яструба малого http://www.xeno-canto.org/344979http://www.xeno-canto.org/322766
ПІДСОКОЛИК ВЕЛИКИЙ - голос, подібний до боривітра, але повільнішийhttp://www.xeno-canto.org/264946
Журавлеподібні (і не подібні :) )
ЖУРАВЕЛЬ СІРИЙ - це класика - курликання журавлів чули напевно всі. Трубну антифональну пісню пари журавлів на гнізді чути за декілька кілометрів.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383665
Поклики: http://www.xeno-canto.org/345468
КУРОЧКА ВОДЯНА - родич журавля, як не крути, але "Крру" більше схоже на пародію журавлиного курликання.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/281022
Поклики тривоги: http://www.xeno-canto.org/372911
ПОГОНИЧ ЗВИЧАЙНИЙ - погонич має батіг, який зі свистом розсікає повітря. А пташка погонич видає подібні звуки, які часто повторюються. http://www.xeno-canto.org/386675
ПОГОНИЧ МАЛИЙ - квакаючі звуки, які наростаючи стають гучнішими та швидшими, а потім поступово затихають. http://www.xeno-canto.org/364576
ЛИСКА - як і погоничі та пастушки, лиска любить галасувати вночі і видає короткі сурмлячі звуки. Деякі звуки нагадують наче хтось об цв'ях б'є молотком http://www.xeno-canto.org/367466
ДЕРКАЧ - його ви навряд чи побачите, а от чути будете, якщо вийдете в поле або на луку. Голос деркача гарно відображає латинська назва виду - Crexcrex. http://www.xeno-canto.org/377789
ПАСТУШОК - голос нагадує вищання поросяти. Можна сплутати з сірощокою пірникозою (пам'ятаєте? http://www.xeno-canto.org/359017 ) Але на відміну від неї у пастушка переважають довгі крики. http://www.xeno-canto.org/370732http://www.xeno-canto.org/370733
На закуску вивчіть голос дрохви, який ми не будемо тут коментувати :) http://onbird.ru/opredelitel-ptic/drofa/golos
Кулики
Наступний блок буде складним - це голоси куликів. Багато з них непрості для асоціативного порівняння. Але потрібно знати і складні музичні твори.
Щоби не плакати, що всі кулики однаково токують, почніть з голосу ЧАЙКИ (хто був на наших екскурсіях - бачили і чули цього красивого жителя полів та лук). У гніздовий період - це дуже галасливі кулики. Видають хриплі крики "хьівиии", перевертаються при цьому у повітрі: http://www.xeno-canto.org/362699http://www.xeno-canto.org/366305
ПІСОЧНИК ВЕЛИКИЙ - самець літає низько над землею колами, перевалюючись з боку на бік і кричить, прискорюючись "whatareyou", а також "queen-queen-queen" "кві-кві-кві-кві": http://www.xeno-canto.org/234834
ПІСОЧНИК МАЛИЙ - самець під час токування літає низько над землею нерівними колами, і видає "ка-кріе": http://www.xeno-canto.org/341980
НАБЕРЕЖНИК - видає "хіхікаючий" свист, як поклики, так і токування: http://www.xeno-canto.org/323384http://www.xeno-canto.org/319860
КОЛОВОДНИК ЛІСОВИЙ - зляканий птах злітає зі звуком "тліт-тліт-тліт" і "піт-піт-піт", а токує "тЮллі-тЮлі" "тілЮйлі-тілЮйлі": http://www.xeno-canto.org/366312http://www.xeno-canto.org/342906
КОЛОВОДНИК ВЕЛИКИЙ - каже "тю-тю", а співає "тюв-люв": http://www.xeno-canto.org/367640
КОЛОВОДНИК ЗВИЧАЙНИЙ - от якраз цей кулик гарно співає. Шлюбна пісня виконується в польоті і звучить як "тю-лю" або "тіу-лю": http://www.xeno-canto.org/341204
КУЛЬОН ВЕЛИКИЙ - виконує свої сумні трелі також в польоті: http://www.xeno-canto.org/367551
ГРИЦИК ВЕЛИКИЙ - літає колами і виспівує "вуЕтю-вуЕтю-вуЕтю...", або швидше "тєввЕ-тєввЕ-тєввЕ..." Хтось може почути швидке "вітю-вітю-вітю" або "грицю-грицю": http://www.xeno-canto.org/342374
БАРАНЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ - (він же бекас) токує в польоті, то піднімаючись, то падаючи в піке. При падінні хвостові пера видають звук, подібний на "бекання" ягняти: http://www.xeno-canto.org/372395
БАРАНЕЦЬ ВЕЛИКИЙ - токує лише на землі, роздуває груди та тріщить дзьобом, водночас видаючи шиплячі звуки. Пісня дуже своєрідна, може нагадувати хіба що глушця: http://www.xeno-canto.org/325167
СЛУКВА - токує теж в польоті, над лісом. Видає характерне низьке "хоркання", після чого високий "цикаючий" звук: http://www.xeno-canto.org/371750
Мартини та крячки
МАРТИН ЗВИЧАЙНИЙ - ми чули цих мартинів, коли ходили на стави. Їхній репертуар складається з крякання "к'яррр" "керр" "крре" "кірра": https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1288
МАРТИН СИВИЙ - шлюбні крики нагадують сміх: ttps://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1169
Спробуйте крячків розібрати із сонограмами:
КРЯЧОК РІЧКОВИЙ - (найпоширеніший вид) подібний до чорного крячка, але гучніший,трошки протяжні крики, через це на сонограмі “стовпчики” ширші: http://www.xeno-canto.org/353699
КРЯЧОК ЧОРНИЙ - "Кір", "крір", "крер", "кіррі", "кірр-лі" і т.д. Голос тріскучий і трохи істеричний, але менш гучний та різкий, ніж у річкового і білокрилого крячків.http://www.xeno-canto.org/232981http://www.xeno-canto.org/189763
КРЯЧОК БІЛОКРИЛИЙ - видає "чіркаючі" не напористі звуки, звучить спокійним: http://www.xeno-canto.org/328628http://www.xeno-canto.org/190982
КРЯЧОК БІЛОЩОКИЙ - дуже високі скрипучі звуки, голос “слабенький” і тихий, порівняно з іншими крячками, не такий напористий: http://www.xeno-canto.org/338842
Голуби, горлиці
ГОЛУБ СИЗИЙ - цей голос ви всі добре знаєте - глухі звуки воркування чути під вікнами цілий рік: https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1960
ГОЛУБ-СИНЯК - одноманітне повторення глухого "хУху-хУху": https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1712
ПРИПУТЕНЬ - досить часто рикаючий голос, інколи його пісня більше нагадує пісню горлиці садової, проте завжди має більше, ніж 3 склади: https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1595
http://www.xeno-canto.org/367689
http://www.xeno-canto.org/306265
ГОРЛИЦЯ ЗВИЧАЙНА - туртур (недарма латинкою її видова назва Streptopeliaturtur): http://www.xeno-canto.org/369006
ГОРЛИЦЯ САДОВА - голууубку-голууубку, або водииички-водииички - це 3-складова пісня: http://www.xeno-canto.org/364870
http://www.xeno-canto.org/371039
ЗОЗУЛЯ - ну, ви знаєте :) але є також голос самки, яка іноді то квакає, то гавкає: http://www.xeno-canto.org/372920
Сови
Прийшов час лякати сусідів, які не давали вам спокою своїми ремонтами :)
Голоси сов дивують. Великі сови співають тихо і зовсім не страшно. А наймоторошніші крики видає крихітний хатній сич. Насолоджуйтеся перед сном :)
СИПУХА - видає досить неприємні шиплячо-тріскотливі звуки: http://www.xeno-canto.org/343141
СОВКА - не плутайте різкі поодинокі поклики із піснею сичика-горобця (http://www.xeno-canto.org/331661 ): http://www.xeno-canto.org/359029
ПУГАЧ видає знамените "угууу" http://www.xeno-canto.org/346405
СИЧИК-ГОРОБЕЦЬ - має специфічний ритм, це простіше зрозуміти, якщо глянете на сонограму пісні http://www.xeno-canto.org/344244
СИЧ ХАТНІЙ - напевно найбільш моторошно з усіх сов кричить, нявкає і виє. Можна лякати сусідів :) http://www.xeno-canto.org/385239http://www.xeno-canto.org/353678
СОВА СІРА - теж можна дуже перелякатися, особливо якщо наодиці гуляти лісом або парком вночі))) дуже голосні протяжні "у-ууу" налякають будь-кого: http://www.xeno-canto.org/355966
СОВА ДОВГОХВОСТА - велика сова, а "співає" досить тихо: три глухі двоскладові крики, які чітко повторюються з інтервалом 4-5 секунд. АБО "у" а потім "у-гу": http://www.xeno-canto.org/385717
СОВА ВУХАТА - глухі тихі односкладові "хуууу": http://www.xeno-canto.org/315111
СИЧ ВОЛОХАТИЙ - має дуже симпатичну наростаючу пісню - "пу-пу-пу-пу-пу": http://www.xeno-canto.org/381322
Унікальні - кольорові і навпаки
ДРІМЛЮГА - звучить, як мотоцикл здалеку: http://www.xeno-canto.org/377100
СЕРПОКРИЛЕЦЬ ЧОРНИЙ - просто верещить в польоті: http://www.xeno-canto.org/376931
РИБАЛОЧКА - видає короткий пронизливий свист: http://www.xeno-canto.org/303381
БДЖОЛОЇДКА - недзвінкі приємні трелі "крю-крю": http://www.xeno-canto.org/379561
СИВОРАКША - хриплувате "рек-рек": http://www.xeno-canto.org/species/Coracias-garrulus
ОДУД видає "упуп" - як його латинська назва (Upupaepops): http://www.xeno-canto.org/385254
ОМЕЛЮХ видає сипле тихе сюрчання (не таке напористе та дзвінке, як у чорного дрозда http://www.xeno-canto.org/70128 чи зеленяка http://www.xeno-canto.org/383654 ), а оскільки ці птахи в Україні трапляються лише взимку зграями, то загальне сюрчання зграї звучить дуже типово, наче фон http://www.xeno-canto.org/342269
Дятли
КРУТИГОЛОВКА кричить подібно до малого дятла “кііі-кііі-кііі” або “кнюю-кнюю-кнюю”, але робить це більш злитно, тужливо та меланхолійно: http://www.xeno-canto.org/362552
ЖОВНА СИВА ніби хворобливо сміється, затихаючи: http://www.xeno-canto.org/360709http://www.xeno-canto.org/361471
ЖОВНА ЗЕЛЕНА кричить як малий яструб, дзвінке клікання зовсім не таке спокійне, як у сивої жовни: http://www.xeno-canto.org/363851
ЖОВНА ЧОРНА має різноманітну дзвінку пісню. Увага! Деякі звуки подібні до жовни зеленої (на приклад, оці:http://www.xeno-canto.org/371326 ): http://www.xeno-canto.org/337428
ДЯТЕЛ МАЛИЙ серія одноманітних носових криків: http://www.xeno-canto.org/329939http://www.xeno-canto.org/368625
ДЯТЕЛ СЕРЕДНІЙ видає неприємні звуки - хриплуваті стогони або нявкання: http://www.xeno-canto.org/356772
ДЯТЕЛ ЗВИЧАЙНИЙ дзявкає, чимось подібно до чорного дрозда: http://www.xeno-canto.org/374328http://www.xeno-canto.org/374475
Горобині
Воронові
СОЙКА рипуче кричить http://www.xeno-canto.org/360699 , проте чудово вміє імітувати гарні пісні інших видів птахів (і не лише птахів). Більше про звукову мімікрію сойок читайте на блозі: http://moyaptashka.blogspot.com/2015/02/blog-post_9.html
СОРОКА, її скрекотання знають напевно всі з дитинства http://www.xeno-canto.org/320837
звуки пташенят: http://www.xeno-canto.org/320861
а ви знали, що сороки теж співають, і дуже стараються при цьому? http://www.xeno-canto.org/281709
ГОРІХІВКА крякає. Цим все сказано, це крякалка. http://www.xeno-canto.org/372198
ГАЛКА досить елеґантно "кякає" і "кайкає", недарма її назва жіночого роду (до того ж в неї прекрасні блакитні очі...) http://www.xeno-canto.org/354588
ГРАК, їх львів'яни знають найкраще, і вже не називають воронами. Голос грака нижчий і “благородніший”, ніж у ворони сірої. Найлегше впізнати граків, коли вони зграями пролітають над головою. http://www.xeno-canto.org/367939
Але вони також люблять весною співати: http://www.xeno-canto.org/106668http://www.xeno-canto.org/105836
ВОРОНА СІРА класика каркання http://www.xeno-canto.org/374184
КРУК - найблагородніший серед достойних. Голос в нього пречудовий, низький, також вміє видобувати ніжні співаючі звуки. http://www.xeno-canto.org/378450http://www.xeno-canto.org/362176http://www.xeno-canto.org/334983http://www.xeno-canto.org/325123
Співочі птахи
Потрохи ми дійшли до співочих птахів, піснями яких люди милуються споконвіків. Ви вже вийшли з рангу людей, які всіх співочих птахів називають соловейками, отож поїхали!
СОРОКОПУД ТЕРНОВИЙ щось симпатичнощебече, часто запозичуючи звуки та уривки пісень інших птахів. Дзижчання, скрекотання, бурмотіння - він це любить. http://www.xeno-canto.org/348232
Тут приклад пісні, де сорокопуд переспівує декілька інших видів птахів? http://www.xeno-canto.org/335501
ВИВІЛЬГА, красиве флейтове висвистування самця часто чергується із хриплими криками самки (подібний звук до "векання" зеленяка) http://www.xeno-canto.org/378846http://www.xeno-canto.org/378846
ВОЛОВЕ ОЧКО має дзвінку рівномірну пісню з елементами тріскотіння http://www.xeno-canto.org/376433 (хтось плутає його пісню з вільшанкою, але у вільшанки є дуже тоненькі високі звуки, також вона інколи затихає, чого не робить волове очко: http://www.xeno-canto.org/379778)
одна з український назв тріщ, адже його поклики тріскотливі: http://www.xeno-canto.org/381214
зверніть увагу, що поклики вільшанки також тріскотливі, але звучать інакше: http://www.xeno-canto.org/381471
ПРОНУРОК співає довгу пісню, подібну до волового очка, виконує її наче прицмокуючи: http://www.xeno-canto.org/212395
Поклики “ціт-ціт”: http://www.xeno-canto.org/294941
КРОПИВ’ЯНКА ЧОРНОГОЛОВА - її ми найчастіше чуємо в лісі. Відома за псевдонімом чорноголовка. Називають її також “соловейко-пересмішник” або “північний соловейко”. Її бурмотіння завжди завершується дзвінким мелодійним свистом. Співає без пауз. http://www.xeno-canto.org/382643
Поклики звучать, як “чак-чак”: http://www.xeno-canto.org/357545
КРОПИВ’ЯНКА САДОВА - співає дуже подібно до чорноголової. Проте співає поспіхом, в основному бурмотить. Мелодійні вставки не такі “чисті” та дзвінкі. Пісня простіша, ніж у чорноголової кропив’янки, проте одразу впізнається типова кропив’янкова говірка: http://www.xeno-canto.org/380242
Поклики “чек-чек”: http://www.xeno-canto.org/382970
КРОПИВ’ЯНКА РЯБОГРУДА - співає подібно до садової, проте голосніше, більш тріскотливо, нерівно та з паузами. http://www.xeno-canto.org/376322
Поклики зовсім інакші, ніж в попередніх видів - протяжне “чирррр” http://www.xeno-canto.org/331148
КРОПИВ’ЯНКА СІРА - співає короткими сварливими фразами, повторюючи їх раз за разом. Пісня звучить бадьоро та впевнено. http://www.xeno-canto.org/380018
Поклики “вед-вед” http://www.xeno-canto.org/379609
Проте буває що просто дзижчить: http://www.xeno-canto.org/373741
КРОПИВ’ЯНКА ПРУДКА - поспішає кудись, тому і прудка. Її спів прискорюється та наростає за гучністю, потім затихає (ніби ви її неуважно слухаєте, а вона сердиться і намагається до вас докричатися). Пісня – набір тихих та нерозбірливих трелей - приглушена кропив’янкова говірка. Серед цих звуків виділяються 3-5 гучних викриків. http://www.xeno-canto.org/379856
Поклики негучні “цик-цик”: http://www.xeno-canto.org/338504
ВІЛЬШАНКА
http://www.xeno-canto.org/379778
http://www.xeno-canto.org/380343
Сигнал тривоги ви точно колись чули в лісі: http://www.xeno-canto.org/380053
Часто чутно також тріскотливі поклики вільшанки: http://www.xeno-canto.org/357342
СОЛОВЕЙКО СХІДНИЙ - оспіваний українцями, улюблений закоханими парами, які люблять поночах стояти десь за селом біля річки. Має багато різноманітних колін (тобто елементів пісні). Співає дуже голосно, в гніздовий період - всю ніч.
http://www.xeno-canto.org/381335
Поклики-посвисти: http://www.xeno-canto.org/375792
СОЛОВЕЙКО ЗАХІДНИЙ - в Україні гніздиться лише в Закарпатті. Пісня майже така ж, як і у східного соловейка. Він робить довгі паузи між фразами.
http://www.xeno-canto.org/380493
Додатково - як відрізнити спів соловейка від вільшанки, чорного та співочого дрозда. https://www.youtube.com/watch?time_continue=41&v=SUN_AviJzZ4
Ультразвук
ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА - виконуючи пісню начебто товчеться на місці (це гарно видно на сонограмі). Пісня складається з швидких 4-8 свистових “хвиль” (вверх-вниз), які мають розчерк вкінці http://www.xeno-canto.org/379817http://www.xeno-canto.org/384573
ЗОЛОТОМУШКА ЧЕРВОНОЧУБА - прямує піснею догори, підсилюючи її вкінці. Пісня іде по наростаючій вверх, наче сходинками, і теж має характерний хриплий розчерк вкінці. http://www.xeno-canto.org/378393http://www.xeno-canto.org/387346
Вівчарики
ВІВЧАРИК-КОВАЛИК - ну його ви вже точно знаєте :) але не гріх повторити: http://www.xeno-canto.org/378754
поклики “тюююі”: http://www.xeno-canto.org/378775
ВІВЧАРИК ВЕСНЯНИЙ - напевне через весняний авітаміноз, він не має сили доспівати пісню до кінця (видно на сонограмі): http://www.xeno-canto.org/376586
поклики “тюі-тюі”: http://www.xeno-canto.org/374714
ВІВЧАРИК ЖОВТОБРОВИЙ - строчить, як швейна машинка: http://www.xeno-canto.org/380598
поклики, подібні до ковалика, але не “тюі”, а більше “тііііі”:http://www.xeno-canto.org/380021
Жайворонки
ЖАЙВОРОНОК ПОЛЬОВИЙ - співає в повітрі - вилітає на висоту декількох десятків, а то і сотень метрів, і декілька хвилин виспівує свої трелі, в яких багато звуку “р” http://www.xeno-canto.org/377141
Поклики теж “трелеподібні” http://www.xeno-canto.org/362706
ЖАЙВОРОНОК ЛІСОВИЙ - має просту приємну пісню - повторює свистові фрази одна за одною по 10-15 складів в кожній. “їль-їль-їль” “юлі-юлі-юлі” абощо. Це дуже добре візуально видно на сонограмі: http://www.xeno-canto.org/379614
ПОСМІТЮХА - пісня складається в основному з фрази “трюдрютрії”, яка повторюється раз за разом http://www.xeno-canto.org/373009
Ластівки
ЛАСТІВКА СІЛЬСЬКА - співає і в польоті, і сидячи на дротах. “віт” “чівіт” “чірівіт” і різні зажовані звуки швиденько перебирає, ніби поспішає трохи. Інколи видає затяжний тріск “ціррррр” http://www.xeno-canto.org/372840
https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1474
В польоті видає специфічні поклики: http://www.xeno-canto.org/371023
ЛАСТІВКА МІСЬКА - щебече, вставляючи “трррі” та “чррріт” http://www.xeno-canto.org/377793
https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1863
Поклики тріскотливі http://www.xeno-canto.org/281330
ЛАСТІВКА БЕРЕГОВА - має досить шумну і зовсім немелодійну пісню http://www.xeno-canto.org/344092https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1664
Поклики також крикливі http://www.xeno-canto.org/344093
Повзаючі :)
ПІДКОРИШНИК ЗВИЧАЙНИЙ - має мелодійну пісню, яку співає тоненьким голосом, плавно переспівуючи фраза за фразою http://www.xeno-canto.org/372177https://www.birdid.no/bird/eBook.php?specieID=1890
Поклики - тоненьке “тсі” “тсрррі” http://www.xeno-canto.org/348210
ПІДКОРИШНИК КОРОТКОПАЛИЙ - не співає таку довгу мелодійну пісню, як звичайний. Тут все коротко і ясно - пісня пронизливо висока, та “іде вверх” http://www.xeno-canto.org/379077
Поклики пронизливі, як уколи: http://www.xeno-canto.org/378385
ПОВЗИК - нагадує сигналізацію в лісі - це його спів: http://www.xeno-canto.org/358795
а поклики нагадують звуки в комп'ютерній грі: http://www.xeno-canto.org/379966
або писк: http://www.xeno-canto.org/379417
Синиці
СИНИЦЯ ВЕЛИКА - всі знають це бадьоре три- або чотирискладове цінькання, яке чутно вже в лютому: http://www.xeno-canto.org/371625 Її пісня має багато варіацій, але легко впізнавана завжди (більше про це на блозі: http://moyaptashka.blogspot.com/2015/03/birdwarchers.html)
Позивки “твінь” звучать так само, як у зяблика: http://www.xeno-canto.org/358821
При тривозі видають буркотливе скрекотання: http://www.xeno-canto.org/361979http://www.xeno-canto.org/359045
СИНИЦЯ БЛАКИТНА - має мелодійну пісню, яка починається як “сі-сі” високо, а потім опускається до “д-д-д” http://www.xeno-canto.org/372988
ГАЇЧКА БОЛОТЯНА - має войовничий голос. http://www.xeno-canto.org/363842 Навіть позивки дуже впевнені та напористі: http://www.xeno-canto.org/363837
ГАЇЧКА ПУХЛЯК - має жалібну тоненьку пісню: http://www.xeno-canto.org/379724. Позивки звучать пасивно: http://www.xeno-canto.org/366426
СИНИЦЯ ЧОРНА - має подібну пісню до великої синиці, але співає її вище та поспішаючи. Здебільшого можна почути, як чорна синиця кличе Вітю: http://www.xeno-canto.org/377331
СИНИЦЯ ЧУБАТА - найчастіше чути її сигнали тривоги та поклики, які складаються з двох колін - “сііі-трюррюрю” http://www.xeno-canto.org/357703
СИНИЦЯ ДОВГОХВОСТА - видає “црррр-црр” або “сирр-сирр”, подібно до чубатої синиці, але без складів-переливів http://www.xeno-canto.org/356316
РЕМЕЗ - пищить тоненьким голоском (це може нагадувати вівсянку очеретяну, але звук протяжніший та жалібніший). http://www.xeno-canto.org/357230 Проте інколи від самців можна почути складнішу пісню: http://www.xeno-canto.org/357228
Невидимки
ОЧЕРЕТЯНКА ВЕЛИКА - живе на ставах в заростях очеретів, тому оспівує рибу - в її пісні легко впізнати склади “Лин-лин-лин карась-карась, лин-лин, рак-рак-рак” http://www.xeno-canto.org/377794
ОЧЕРЕТЯНКА СТАВКОВА - співає дуже завзято, широко відкриваючи дзьоб (так, що можна в гланди позаглядати :)). Її пісня нагадує пародію на спів великої очеретянки - співає не спішно, розміреним ритмом і з паузами, інколи чути лин, карась і рак. http://www.xeno-canto.org/380143
ОЧЕРЕТЯНКА ЛУЧНА - співає безперестанку. Цікавий факт, що ця пташина здатна вставляти випадкові фрази в свою складну композицію, жодного разу не повторюючи ту саму мелодію. http://www.xeno-canto.org/379092
ОЧЕРЕТЯНКА ЧАГАРНИКОВА - пересмішник з пересмішників. Для чого вигадувати свою пісню, якщо навколо так багато цікавих звуків? В час активного співу очеретянка сідає на виступаючу билину чи гілочку куща (невисоко над землею), настовбурчує пір'я і збуджено співає. Вплітає уривки пісень різноманітних птахів, навіть голоси з місць зимівель в Африці.
Це більш типова пісня http://www.xeno-canto.org/378965
А тут цікавий запис, де чагарникова очеретянка копіює зеленяка та щиглика http://www.xeno-canto.org/373907
КОБИЛОЧКА СОЛОВ'ЇНА - має стрекотливу рівномірну трель, що подібна на звучання елетричкних проводів http://www.xeno-canto.org/344567
КОБИЛОЧКА РІЧКОВА - співає пісню хвилями - тихіше/голосніше. Це гарно видно на сонограмі. http://www.xeno-canto.org/373490
КОБИЛОЧКА ЦВІРКУН - має сухе злитне цвіркотіння, швидке і без затихань. Нагадує голос цвіркуна .http://www.xeno-canto.org/381330
Мухоловки
МУХОЛОВКА СІРА - не співає, а лиш прицмокує та поскрипує тихенько. За всім пташиним хором її можна і не почути, тому прислухайтеся уважно.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/380495
Поклики: http://www.xeno-canto.org/382433
МУХОЛОВКА СТРОКАТА - видає короткі трельки, які нібито стрибають невпорядковано одна за одною. Через це пісня звучить легковажно.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/375842
Поклики: http://www.xeno-canto.org/371410
МУХОЛОВКА БІЛОШИЯ - співає як скрипуча гойдалка, сумно і ніжно, пісня починається у вищих тональностях, до кінця вона наче “опускається”.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/348014
Поклики нагадують стогнучі звуки: http://www.xeno-canto.org/381226
МУХОЛОВКА МАЛА - має досить мелодійну пісню, порівняно зі своїми родичами. Співає досить бадьоро також із заниженням на останніх фразах. Пісня звучить приблизно “ті-ті-ті-ті-ті-тья-ті-тья-тья”
Пісня: http://www.xeno-canto.org/374928
Поклики: http://www.xeno-canto.org/370983
Горихвістки and co.
ГОРИХВІСТКА ЧОРНА - добре відома “раннім пташкам”, адже вона починає співати першою в місті, ще до сходу сонця. Її скрипучий голос нагадує хрипле прочищування голосу перед розспівкою (або швидше механічне шурхотіння), після чого вона “вичавлює” з себе мелодію.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/378958
Поклики тікаючі та прицмокуючі: http://www.xeno-canto.org/384437
ГОРИХВІСТКА ЗВИЧАЙНА - після експансії горихвістки чорної, звичайна горихвістка перестала бути звичайною (така сама історія з горлицями), тому голос її ми чуємо рідше. Пісня середньої гучності, недовга та нешвидка. На початку має жалібну ноту
Пісня: http://www.xeno-canto.org/376014
Поклики: http://www.xeno-canto.org/360425
ТРАВ’ЯНКА ЛУЧНА - не дуже співоча пташка. Видає короткі неголосні мелодійні трелі, але більш відома своїми покликами “чек-чек” за що поляки називаються її Чикалка, а росіяни - Чекан.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/375850
Поклики: http://www.xeno-canto.org/378771
ТРАВ’ЯНКА ЧОРНОГОЛОВА - співає розірвані фрази скреготливими та скрипучими трелями, більш монотонно, ніж лучна трав’янка і має менше свистів у пісні. Обидві трав’янки люблять копіювати голоси інших птахів, тому будьте уважні.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/379852
Поклики: http://www.xeno-canto.org/379568
КАМ‘ЯНКА ЗВИЧАЙНА - пісня коротка, нерозбірлива. Птах співає короткі трелі, ніби поспішаючи, інколи її трельки нагадують початок пісні жайворонка польового (http://www.xeno-canto.org/380413), проте скрипить подібно до трав’янок.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/366008
Поклики: такі як у трав’янок http://www.xeno-canto.org/346450
Дрозди
ДРІЗД ЧОРНИЙ - романтичні мелодійні пісні чорного дрозда легко впізнати, особливо коли він співає у сутінках.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/379943
Поклики тривоги: тьохкання або квохкання, http://www.xeno-canto.org/385911http://www.xeno-canto.org/364599http://www.xeno-canto.org/360503
ДРІЗД СПІВОЧИЙ щоразу вигадує нові коліна, повторюючи їх декілька разів. Співає голосно та впевнено, робить паузи http://www.xeno-canto.org/386009http://www.xeno-canto.org/377333
ЧИКОТЕНЬ - крикливий аж до неприємного. Тріщить, чикотить, скрипить, шипить. Звук нагадує фотоапарат. Завжди де один чикотень, там ще декілька, тому їхні голоси часто чути разом. Співають вони мало, деколи в польоті, коли перелітають з дерева на дерево.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/375213
Поклики: http://www.xeno-canto.org/358730http://www.xeno-canto.org/346467
ДРІЗД ГІРСЬКИЙ - співає неспішно, дзвінко та з паузами. Якщо прислухатися, можна розчути "Тук-тук-тук, це я, ви тут?"
Пісня: http://www.xeno-canto.org/368129
ДРІЗД-ОМЕЛЮХ - його гучна пісня нагадує співочого та чорного дрозда. Пісня складається із окремих свистових “слів”, між якими є паузи. Зазвичай пісня мажорна без сумних мелодій.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/357897
Поклики: можна почути взимку http://www.xeno-canto.org/375094
ШПАК ЗВИЧАЙНИЙ - легко впізнати за високими свистами на межі з ультразвуком та шкварчанням, наче сало на пательні. Шпак дуже багато вставляє звуків інших птахів і не лише птахів.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383674
Копіює інших птахів: http://www.xeno-canto.org/384443
Поклики у зграї: http://www.xeno-canto.org/375619
Плиски-щеврики
ПЛИСКА ЖОВТА - видає чітко наголошений на другий склад “віЦІ”, коли летить. А пісня її дуже проста - короткі верески: http://www.xeno-canto.org/383557
Поклики під час польоту: http://www.xeno-canto.org/384801
ПЛИСКА БІЛА - її голос нижчий, не такий верескливий, як у жовтої. Пісня звучить “цвірлі” “цві-і”
Поклики: подвійні http://www.xeno-canto.org/380501
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383646
ПЛИСКА ГІРСЬКА - її пісня напевно найбільш впізнавана серед плисок - це черга з 4 або 5 “ці”, наче з автомата (це гарно видно на сонограмі) http://www.xeno-canto.org/377246
Поклики в польоті теж подвійні, як і у білої плиски, але жорсткіші: http://www.xeno-canto.org/255978
Пісні щевриків чітко структуровані і поділені на частин - “коліна”, які між собою відрізняються. “Коліна” виконуються в певному порядку, повноцінна пісня містить весь стандартний набір колін.
ЩЕВРИК ЛУЧНИЙ - співає неголосно. Спочатку наростаючи іде “сіп-сіп-.....” коли птах злітає у повітря. Після цього коліна щеврик видає “ціррррр” і далі, вже затихаючи і плануючи на землю, “сіа-сіа-сіа…”. Пісня з трьох колін. http://www.xeno-canto.org/383755
Поклики: http://www.xeno-canto.org/345750
ЩЕВРИК ГІРСЬКИЙ - співає два коліна - наростаюче з прискоренням “сіп-сіп-сіп…” і затихаюче “ців-ців-ців” http://www.xeno-canto.org/136182
Поклики: http://www.xeno-canto.org/148815
ЩЕВРИК ЛІСОВИЙ - має найскладнішу пісню. Повна пісня складається з п’яти колін.
http://www.xeno-canto.org/370721
Вівсянки
ВІВСЯНКА ЗВИЧАЙНА - співає легковпізнавану пісню з двох колін із 7 складів - “зень-зень-зень-зень-зень-зень-зііііііііі” (це гарно видно на сонограмі) http://www.xeno-canto.org/383513
ВІВСЯНКА САДОВА - порівняйте її зі звичайною вівсянкою - теж два коліна, але вони переливаються. Пісня загалом коротша - 3-5 складів
Два варіанти пісні: http://www.xeno-canto.org/356047http://www.xeno-canto.org/327995
ВІВСЯНКА ОЧЕРЕТЯНА - звучить щоразу по-інакшому - це різна комбінація складів “цвір-звір-цюр-тір”. Пісня коротка і невиразна.
http://www.xeno-canto.org/375240http://www.xeno-canto.org/372730
ПРОСЯНКА - ніби горох по підлозі розсипається, стукіт, що прискорюється. Також пісня нагадує скрипіння. http://www.xeno-canto.org/378493 (на фоні жайворонки польові) http://www.xeno-canto.org/368033
В’юркові
ЗЯБЛИК - починає свою бадьору мажорну пісню з наростаючої мелодії, а завершує зазвичай специфічним розчерком “Річард”. Піню можна записати так: "фї-фї-фї-тья-тья-тья-твірьвірьвірьрьрь-чуврррІу"http://www.xeno-canto.org/366965http://www.xeno-canto.org/378639
Поклик “рю” (так-зване рюмсання) http://www.xeno-canto.org/372672
Поклик “дзінь” (такий самий поклик є у синиці великої, будьте уважні) http://www.xeno-canto.org/383721
На цьому записі “рю” і “дзінь” разом http://www.xeno-canto.org/385573
ЧЕЧЕВИЦЯ - гарні свисти чечевиці звучать наче запитання, і їх можна передати російською фразою "витю-видел?", "ты-витю-видел?", "тю-ти-вититю?" http://www.xeno-canto.org/385585http://www.xeno-canto.org/372676
ЗЕЛЕНЯК - його пісня складається із двох частин - янгольське тьохкання і верески.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/380222http://www.xeno-canto.org/381181
Поклики: http://www.xeno-canto.org/376834
ЧИЖ - щебече та співає високими трелями. Поклики пронизливі “псі”. В Західній Україні найчастіше чижів можна спостерігати взимку, тому добре прослухайте їхні позивки.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/355934
Поклики: http://www.xeno-canto.org/350448
ЩИГЛИК - має милозвучні м'які поклики “піть-піть-піть” або “пліть-пліть-пліть”. Пісня швидка і дуже гарна - стрімкий потік щебетів, посвистів, трелей та позивок.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/374321
Поклики: http://www.xeno-canto.org/377555
КОНОПЛЯНКА - серед в’юркових птахів пісня коноплянки складна та мелодійна. Поклики тьохкаючі, подібні до зеленяка, але мелодійніші з переливом.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/350452http://www.xeno-canto.org/367061
Поклики: http://www.xeno-canto.org/367018
ЩЕДРИК - щільна густа пісня звучить досить набридливо - бере високу ноту ііііяяяк почне дзеленчати http://www.xeno-canto.org/375301
Поклики: http://www.xeno-canto.org/379625
СНІГУР - в нас трапляється здебільшого взимку, тому його поклики найбільш звичні - меланхолійні поодинокі посвисти, наче гумова стара іграшка. Пісня трохи веселіша - дзижчання, свисти, скрипи.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/383565
Поклик: http://www.xeno-canto.org/338107http://www.xeno-canto.org/383099
КОСТОГРИЗ - небагатослівний спартанець. Подвійне “Цик-цик” - це і пісня, і поклик. Інколи ще може присвиснути.
Пісня: http://www.xeno-canto.org/363825
Поклик: http://www.xeno-canto.org/361989
ГОРОБЕЦЬ ХАТНІЙ – цвірінькання - це і пісня, і поклики - два в одному. http://www.xeno-canto.org/384488
ГОРОБЕЦЬ ПОЛЬОВИЙ - цвірінькає мелодійніше та ніжніше, ніж хатній горобець. http://www.xeno-canto.org/379726
Більшості людей запам'ятати звуки птахів буває складно, але без знання голосів багато видів визначити складно. У цьому посібнику описані голоси птахів згідно з екзаменаційним списком видів курсу BirdID в Україні: https://www.birdid.no/bird/pensum.php?countryID=52. Ми користуємося записами з вільного ресурсу www.xeno-canto.org, де ви самостійно зможете знайти більше записів голосів різних птахів зі всього світу. Рекомендуємо аналізувати сонограми записів, щоб краще зрозуміти структуру пісні. Візуальне сприйняття звуку полегшить запам’ятовування і розуміння.
Загалом тут є 170 голосів птахів. Багато. Але погодьтеся, що в деяких людей плейлист ще більший, а улюблені пісні ми впізнаємо інколи з перших акордів. Тому немає нічого неможливого. Якщо вчити по 1 птаху за день, то півроку - і ви меломан-орнітолог!
Текст: Ганна Кузьо
Немає коментарів:
Дописати коментар